1 І відповів Мойсей та й каже: "Адже ж вони не повірять мені, ані не послухають мого голосу; ба більше, вони скажуть: Не явивсь тобі Господь."
2 І промовив до нього Господь: "Що це в тебе в руці?" І сказав Мойсей: "Палиця."
3 І промовив Господь: "Кинь її на землю!" Кинув він її на землю, і стала з неї гадина. І втік Мойсей від неї.
4 І сказав Господь до Мойсея: "Простягни руку твою та візьми її за хвіст". І простяг руку й схопив її, і стала з гадини знову палиця в його руці.
5 "(Це зробиш), щоб повірили вони, що явивсь тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова."
6 Сказав йому Господь знову: "Засунь же руку твою собі за пазуху." І засунув руку собі за пазуху та й вийняв її знову. І ось рука його побіліла від прокази, як сніг.
7 Тоді сказав Господь: "Засунь знов руку твою собі за пазуху." І засунув він знову руку собі за пазуху і, як вийняв її з-за пазухи, стала вона як решта його тіла.
8 "Отже, як не повірять тобі і як знехтують першим чудом, то повірять другому чудові.
9 Якже ж не повірять ані одному з цих двох чудес і не послухають твого голосу, то візьмеш води з ріки та й виллєш на сушу, і з води, що візьмеш з ріки, стане кров на суші."
10 Сказав Мойсей Господові: "Змилуйся, Господи! Не проречистий я ні здавна, ні з того часу, як ти став говорити до раба твого; таж тяжкомовний я і тугоязикий."
11 А Господь йому: "Хто дав уста людині? Хто сотворив німого або глухого, чи видющого або сліпого? Хіба не я, Господь?
12 Тож іди, я буду в устах твоїх і навчу тебе, що маєш говорити."
13 Але він сказав: "Молю тебе, Господи, пошли кого хочеш."
14 І запалав Господь гнівом на Мойсея та й сказав: "Хіба нема Арона, левія, брата твого? Я знаю, що він вміє добре промовляти; та ось він і сам уже йде тобі назустріч, і зрадіє серцем, як побачить тебе.
15 Ти промовлятимеш до нього, вкладатимеш слова в уста його; я ж буду в устах у тебе і в устах у нього і навчатиму вас, що вам чинити.
16 Він промовлятиме за тебе до народу; він буде тобі устами, а ти будеш йому богом.
17 І оцю палицю візьми з собою в руки, нею творитимеш чудеса."
18 І пішов Мойсей та й вернувся до Їтра, тестя свого. І сказав йому: "Піду та повернусь до братів моїх у Єгипті та побачу, чи вони ще живі." І сказав Їтро Мойсеєві: "Іди собі здоровий у мирі."
19 І сказав Господь Мойсеєві в Мідіяні: "Іди, повертайся в Єгипет, бо повмирали всі, що замишляли на твоє життя."
20 Взяв Мойсей жінку свою і синів своїх, посадив їх на осла та й повернувся в Єгипет. І палицю Божу взяв він у руку.
21 І сказав Господь Мойсеєві: "Ось ти пускаєшся в дорогу, щоб повернутись у Єгипет, гляди ж: усі ті чудеса, що я вложив тобі в руку, ти їх виконаєш перед фараоном. Я ж закаменю його серце, і він не відпустить людей.
22 Ти ж фараонові скажеш: Ось так говорить Господь: Мій син, мій первенець — Ізраїль.
23 Кажу тобі: відпусти сина мого, щоб він служив мені; як не схочеш відпустити, знай, я вб'ю сина первородня твого."
24 І сталось у дорозі, на ночівлі, стрів його Господь і хотів убити.
25 Взяла Ціпора гострого кременя та й обрізала крайню шкірку свого сина і приторкнулась нею до ніг його кажучи: "Кров'ю окуплений жених ти мені."
26 І Господь полишив його тому, що вона сказала "кривавий жених", із-за обрізання.
27 І сказав Господь Аронові: "Вийди назустріч Мойсеєві в пустиню." І вийшов, і зустрівши його на горі Божій, поцілував його.
28 І розповів Мойсей Аронові всі слова Господні, що з ними послав його, і всі чудеса, що наказав йому.
29 Пішли Мойсей з Ароном і позбирали всіх старійшин Ізраїля.
30 І переповів Арон усі слова, що був сказав Бог до Мойсея, і (цей) зробив чуда на очах у людей.
31 І повірили люди; і почувши, що Господь навідався до синів Ізраїля та що зглянувся на їхнє бідування, вони, поклоняючись, припали лицем до землі.