1 Мудрий син любить науку, насмішник не слухає напоумлення.
2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; жадання зрадників — насильство.
3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель
4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; душа ж трудящих насититься.
5 Праведник слова брехливі ненавидить, а злий поводиться безсоромно й ганебно.
6 Безвинного в путях пильнує правда; грішника губить злоба.
7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.
8 Викуп життя людини — її багатство; бідний же загроженим не почувається.
9 Світло праведних звеселить, а свічка злих погасне.
10 Гордість доводить до сварки, а мудрість із тими, хто слухає пораду.
11 Майно, швидко нажите, пропадає; а хто збирає поволі, той багатіє.
12 Відсунута надія — мука серця; а здійснене бажання — дерево життя.
13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.
14 Наука мудрого — джерело життя, щоб спастися від сітей смерти.
15 Добрий розум приносить ласку, дорога ж віроломних шорстка.
16 Кожен розумний чинить розважно, а дурний виставляє дурноту напоказ.
17 Злий посланець у біду кидає, а вірний вістун лікує.
18 Злидні та сором, хто науку відкидає; а хто приймає напоумлення, той у пошані.
19 Як здійсниться бажання, душа радіє; від зла відвертатись — то для дурних осоружно.
20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; а хто приятелює з дурним, — той зледачіє.
21 Грішних переслідує нещастя, а добро — нагорода праведним.
22 Добрий свою спадщину онукам залишає, а майно грішника для праведника бережеться.
23 Цілина бідних родить багато збіжжя; за браком правосуддя не один гине.
24 Хто щадить різки, ненавидить сина; хто ж його любить, той завчасу карає.
25 Праведний їсть собі досхочу, а живіт злих терпітиме нестачу.