1 Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього.
2 Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала.
3 Послала своїх служниць, щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті:
4 Хто простодушний, нехай сюди заверне, безумному ж вона сказала:
5 “Ходіте, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте;
6 киньте безумство — й житимете, ходіть дорогою розуму.”
7 Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором — хто докоряє грішникові.
8 Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, — він тебе полюбить.
9 Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить.
10 Початок мудрости — острах Господній; спізнання Всесвятого — розум.
11 Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться.
12 Коли ти мудрий, мудрий для себе; коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.
13 Дурнота — пустотлива, недбала, не відає нічого.
14 Сидить біля дверей свого будинку, на троні, на висотах у місті,
15 щоб кликати перехожих; що дорогою собі простують.
16 “Хто невіглас, нехай сюди заверне”, а безумному вона каже:
17 “Вода украдена солодка, і смачний хліб схований!”
18 А він і не знає, що там тіні і що її гості в самій глибині Шеолу.