1 А зараз, брати і сестри, ми хочемо, щоб ви знали про Божу милість, даровану церквам Македонії.
2 Що я маю на увазі? Хоч вони були суворо випробувані у скорботах своїх, та мають безмежну радість. Незважаючи на свою глибоку вбогість, вони багаті щедрістю своєю.
3 Я можу засвідчити, що вони давали, скільки могли, і навіть більше того зі своєї доброї волі.
4 Вони невпинно і настійливо благали нас про милість разом з ними служити Божим людям.
5 Вони давали зовсім не так, як ми чекали того: сперш ніж віддати гроші, вони віддали себе Господу і нам, бо так волів Всевишній.
6 Тому ми просили Тита, бо раз він почав свою милосердну працю для вас, то нехай вже й завершить її.
7 Оскільки ви багаті всім: вірою, речами, знаннями, бажанням допомогти у всьому, нашою любов’ю до вас, тож будьте багатими і щедрими у праці для добра інших.
8 Я вам не наказую, а завзяттям інших намагаюся випробувати щирість любові вашої.
9 Бо ви знаєте милість Господа нашого Ісуса Христа, Який полишив Небесні багатства, та збіднів заради вас, щоб завдяки Його вбогості ви могли стати багатими.
10 Така моя порада вам: минулого року ви не лише бажали першими віддати, а й перші робили це.
11 Тож доведіть до кінця розпочате, щоб здійснилося повною мірою те, чого ви так прагли, й давайте від того, що маєте.
12 Бо, якщо даєте з бажанням, то й дар приймається згідно з тим, що є, а не з тим, чого ви не маєте.
13 Не треба, щоб іншим легше було, а вам стало важче, треба, щоб усім було однаково.
14 Річ у тім, що ваш теперішній достаток має допомогти іншим у скруті. Щоб потім достаток іншого став у пригоді вам, коли матимете скруту.
15 Так сказано у Святому Писанні: «Хто мав багато, той не мав надлишку, а хто мав мало, не мав нестатків».
16 Дяка Богові, що дав Він серцю Тита таку ж дбайливість про вас, яку маємо ми.
17 Він зважив на наше прохання і з великим бажанням іде відвідати вас зі своєї власної волі.
18 Ми посилаємо з Титом нашого брата, якого вихваляють у всіх церквах за проповідування Доброї Звістки.
19 До того ж його було обрано церквами супроводжувати нас у цій щедрій праці, якою ми керуємо для Слави [13] Самого Господа, і щоб виявити наше бажання допомогти.
20 Ми намагаємося бути обережними і дбайливими, щоб ніхто не зміг дорікати тим, що ми маємо у розпорядженні такі великі гроші.
21 Бо дбаємо про свою честь не тільки перед Господом, а й перед людьми.
22 Ми посилаємо з ними також нашого брата, якого випробували багато разів і багато в чому. Він завжди прагне допомогти. А зараз, особливо прагне цього через велику довіру до вас.
23 Щодо Тита, то він мій товариш і спільник у допомозі вам. Щодо інших наших братів, вони — повноважні представники церкви, бо вони приносять Славу Христові.
24 Тож засвідчіть їм свою любов. Покажіть, що ми заслужено пишаємося вами, і ми маємо на це підстави, щоб усі церкви побачили це.