1 Мухи, що здихають, засмердять посудину пахучої олії. Мало мудрості шляхетніше від великої слави безумності.
2 Серце мудрого — з його правого боку, а серце безумного — з його лівого боку.
3 І коли безумний іде дорогою, забракне в нього серця, і те, що він думає, усе — безумність.
4 Якщо проти тебе підніметься дух того, хто панує, не залиши твого місця, бо оздоровлення спиняє великі гріхи.
5 Є зло, яке я побачив під сонцем, як проступок, що вийшов від обличчя того, хто панує.
6 Безумного поставлено на великих висотах, і багаті сядуть у приниженні.
7 Я бачив рабів на конях і володарів, що ходять по землі, як раби.
8 Хто копає рів, упаде в нього, і того, хто валить огорожу, його вкусить гадюка.
9 Хто витягає каміння, через них буде в біді, хто ріже дерева, через них матиме клопіт.
10 Як відпаде залізо, і він жахнеться обличчям, зміцнить сили, і мудрість більша за сміливість.
11 Якщо змія вкусить без шепоту, немає користі для чарівника.
12 Слова уст мудрого — милість, і губи безумного його затоплюють.
13 Початок слів його уст — безумність, і кінець його уст — погане запаморочення.
14 І безумний множить слова. Людина не пізнала того, що стається, і те, що буде після нього, хто їй сповістить?
15 Труднощі безумних їх замучать, як того, хто не довідався, як іти до міста.
16 Горе тобі, місто, якщо твій цар молодий, а твої володарі вдосвіта їдять.
17 Блаженна ти, земле, якщо твій цар — син вільних, і твої володарі своєчасно їдять для сили, і не застидаються.
18 Через лінивство впаде дах, і через безділля рук завалиться дім.
19 На радість роблять хліб, і вино веселить живих, і всі послухаються срібла.
20 І у твоїй совісті не проклинай царя, і в покоях твоїх спалень не проклинай багатого. Адже небесний птах віднесе голос, і той, хто має крила, сповістить слово.