1 Звівши очі, Він побачив тих, які кидали свої багаті дари до скарбниці.
2 Помітив і одну бідну вдову, яка вкидала туди дві лепти [1] ,
3 і сказав: Правду кажу вам, що ця бідна вдова більше від усіх кинула,
4 бо всі ці зі свого достатку кидали в дар [Богові], а вона зі своєї вбогості вкинула все, що мала на прожиток.
5 І коли дехто говорив про храм, що прикрашений коштовним камінням та дарами, Він сказав:
6 Настануть дні, коли з того, що бачите, не залишиться і камінь на камені, який не був би зруйнований.
7 Вони запитали Його, кажучи: Учителю, коли ж це буде і яка ознака того, коли це має статися?
8 Він же відповів: Стережіться, щоб вас ніхто не ввів у оману, бо багато хто прийде під Моїм Ім’ям, кажучи: Це я! — і: Час наблизився! — Не йдіть за ними!
9 Коли ж почуєте про війни та розрухи, — не бійтеся, бо має це раніше статися, але це ще не кінець.
10 Тоді говорив їм: Повстане народ проти народу і царство проти царства;
11 і будуть місцями великі землетруси, голод, пошесті й жахливі події, і будуть великі ознаки з неба.
12 А перед цим усім накладуть на вас свої руки і будуть переслідувати, видаючи в синагоги та в’язниці; поведуть вас до царів і володарів через Моє Ім’я;
13 станеться ж вам це на свідчення.
14 Отже, покладіть у серцях ваших не турбуватися наперед, що відповідати,
15 бо Я вам дам слова та мудрість, яким не зможуть протистояти чи відповісти всі противники ваші.
16 Видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і вб’ють декого з вас,
17 і будуть ненавидіти вас усі через Моє Ім’я.
18 Але й волосина з вашої голови не пропаде.
19 У вашій терпеливості здобудете ваші душі.
20 Коли ж побачите, що Єрусалим оточений військами, тоді знайте, що наблизилося його спустошення.
21 Тоді ті, хто в Юдеї, хай втікають у гори, а хто всередині міста, хай виходять; ті, хто в околицях, хай не входять до нього,
22 бо то будуть дні помсти, щоби сповнилося все написане.
23 Горе ж вагітним і тим, хто годуватиме грудьми в ті дні. Бо буде велике горе на землі й гнів на цьому народі;
24 і впадуть від вістря меча, і потраплять у полон до всіх народів, а Єрусалим буде топтаний язичниками, доки не закінчаться часи язичників.
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів від раптового морського реву та розбурханих хвиль,
26 коли люди ціпенітимуть від страху й очікування того, що надходить на цілий світ, бо сили небесні захитаються.
27 І тоді побачать Сина Людського, Який йде на хмарі з силою і великою славою.
28 Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше визволення!
29 І розповів їм притчу: Погляньте на смоківницю і на всі дерева:
30 коли вже пускають листя, і ви бачите це, то самі знаєте, що близько літо;
31 так і ви, коли побачите, що це збувається, — знайте, що близько Боже Царство.
32 Запевняю вас, що не мине рід цей, як усе станеться.
33 Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть.
34 Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано,
35 наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі.
36 Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, — і стати перед Сином Людським!
37 Удень Ісус був у храмі й навчав, а вночі виходив і перебував на горі, що зветься Оливною.
38 Зранку всі люди приходили до Нього в храм, щоби послухати Його.