1 Апостоли й брати, які були в Юдеї, почули, що і язичники прийняли Боже Слово.
2 Коли Петро прийшов у Єрусалим, з ним почали сперечатися ті, хто з обрізаних,
3 кажучи: Чому ти ходив до людей, які не обрізані, чому їв з ними?
4 І, розпочавши, Петро виклав їм за порядком, кажучи:
5 Я був у місті Йопії, молився і, бувши в захопленні, побачив видіння: з неба спускалася якась річ, неначе велика скатертина, яка висіла, прив’язана за чотири кінці, і наблизилася аж до мене.
6 Поглянувши на неї, роздивившись, я побачив земних чотириногих — звірів, плазунів, небесних птахів —
7 і почув голос, який говорив мені: Встань, Петре, заріж і з’їж!
8 Та я сказав: У жодному разі, Господи, бо погане або нечисте ніколи не входило до моїх уст!
9 А голос із неба зазвучав удруге: Що Бог очистив, того не вважай за погане!
10 Це сталося тричі, — і все піднялося назад на небо.
11 Тут же троє людей з’явилися перед домом, в якому я був, — вони були послані до мене з Кесарії.
12 І Дух мені сказав іти з ними без жодних вагань. Пішли зі мною шестеро цих братів, і ми увійшли в дім чоловіка.
13 Той розповів нам, як побачив у своєму домі ангела, який став і сказав [йому]: Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром,
14 котрий промовлятиме до тебе слова, якими спасешся ти і весь твій дім!
15 Коли ж я почав говорити, то злинув на них Святий Дух, — як і на нас спочатку.
16 І мені пригадалося Господнє слово, як Він говорив: Іван хрестив водою, ви ж будете хреститися Духом Святим!
17 Якщо Бог дав їм однаковий дар, як і нам, які повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоби чинити перешкоду Богові?
18 Почувши це, вони замовкли і прославили Бога, кажучи: Отже, і язичникам Бог дав покаяння для життя.
19 Ті, хто був розсіяний через утиски, які виникли у зв’язку зі Степаном, пішли до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не проголошуючи слова нікому, крім юдеїв.
20 Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, проповідуючи Євангеліє Господа Ісуса.
21 І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які повірили, навернулися до Господа.
22 Вістка про них донеслася до Єрусалимської Церкви. І вони послали Варнаву, щоби пішов до Антіохії.
23 Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа,
24 оскільки він був доброю людиною і сповнений Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа.
25 Він пішов у Тарс, щоб відшукати Савла.
26 А знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в Церкві, навчаючи велику громаду. Уперше в Антіохії учнів почали називати християнами.
27 Тими днями прибули з Єрусалима до Антіохії пророки.
28 Один з них на ім’я Агав, уставши, Духом провістив великий голод, який мав бути в усьому світі, який і настав за Клавдія.
29 Тоді постановили учні, кожний з них, по спроможності надіслати допомогу братам, які жили в Юдеї.
30 Це й зробили, відправивши до старших через руки Варнави і Савла.