1 Кожна людина нехай кориться вищій владі, бо немає влади, яка не була б від Бога, а чинні [влади] встановлені Богом.
2 Хто противиться владі, противиться Божій постанові; хто противиться, той накликає на себе осуд.
3 Правителі страшні не для добрих діл, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добро — і матимеш від неї похвалу.
4 Правитель — Божий слуга, він тобі на добро. А якщо зло робиш, бійся, бо не даремно він носить меч. Він є Божим слугою, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло.
5 Йому треба коритися не тільки з огляду на його гнів, а й заради власної совісті.
6 Тому ви й податки платите, бо вони — слуги Божі, які саме за цим і стежать.
7 Віддавайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому пошану — пошану.
8 Нікому нічого не будьте винні, за винятком любові одне до одного. Адже хто любить іншого, той виконав Закон.
9 Оскільки: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не пожадай… та будь-яка інша заповідь міститься в цьому вислові: Люби ближнього свого, як самого себе!
10 Любов не чинить ближньому зла, тож любов — це виконання Закону.
11 Отже, ви знаєте час, що пора вже нам від сну прокинутися. Бо тепер спасіння ближче до нас, ніж тоді, коли ми повірили.
12 Ніч минула, день наблизився, тому відкиньмо діла темряви і зодягнімося в броню світла.
13 І будемо жити пристойно, як удень, — не в гульні та пияцтві, не в розпусті й розбещеності, не у сварках і заздрощах,
14 але зодягніться Господом Ісусом Христом і турботу про тіло не перетворюйте на пожадливості.