1 А про служіння святим мені зайве писати вам,
2 бо знаю вашу готовність; нею хвалюся за вас перед македонцями, що Ахая від минулого року готова, — ваша ревність заохотила багатьох.
3 Тож я послав братів, щоб те, чим ми хвалилися щодо вас, не виявилося в цьому випадку даремним, а щоб, як я сказав, ви були готові.
4 Як прийдуть зі мною македонці й знайдуть вас неготовими, щоб ми не були засоромлені з приводу того, [чим хвалилися], а про вас і не говорю.
5 Отже, я вважав необхідним просити братів, аби пішли до вас заздалегідь і підготували щедрий дар, про який ви наперед сповістили, щоб він був готовий — саме як щедрий дар, а не як вимушений.
6 Втім, хто сіє скупо, той скупо і жатиме, а хто сіє щедро, той щедро і пожне.
7 Кожний нехай дає за велінням серця, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дає з радістю.
8 А Бог спроможний збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви завжди в усьому мали повний достаток і збагачувалися всяким добрим ділом,
9 як написано: Розсипав, роздав бідним; його праведність перебуває навіки!
10 А Той, Хто дає насіння та хліб сіячеві на поживу, нехай зростить і примножить ваше «насіння» і нехай виростить плоди вашої праведності.
11 У всьому збагачуйтеся різноманітною щирістю, яка через нас складає подяку Богові.
12 Бо справа цього служіння не тільки задовольняє потреби святих, вона переповнена численними подяками Богові.
13 Завдяки досвідові цього служіння вони славлять Бога за ваше підкорення Євангелію Христа, яке ви сповідуєте, та за щирість спілкування з ними та з усіма.
14 Тож у своїй молитві за вас вони прагнуть до вас через превелику Божу благодать, яка над вами.
15 Подяка Богові за Його невимовний дар!