Приклони, Боже мой, ухо Твоё и услыши, открой очи Твои и воззри на опустошения наши и на город, на котором наречено имя Твоё; ибо мы повергаем моления наши пред Тобою, уповая не на праведность нашу, но на Твоё великое милосердие.
Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спусто́шення та те місто, де кли́калося Ім'я́ Твоє в ньому, бо ми кладемо свої блага́ння перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість.
Прихили, Боже мій, вухо твоє й вислухай, розплющ очі твої і споглянь на наші руїни й на місто, на яке прикликано твоє ім'я, бо ми складаємо перед тобою наші благання, покладаючись не на нашу справедливість, а на твоє велике милосердя.
Прихили, Боже мій, ухо твоє й вислухай, відтули очі твої й зглянься на спустошеннє наше й на місто, що на ньому назване ймя твоє; ми бо складаємо перед тебе благання наші, покладаючи надїю не на праведність нашу, а на твоє велике милосердє.
Прихили, мій Боже, Твоє вухо і почуй! Відкрий Твої очі і поглянь на знищення наше і Твого міста, — того, на яке закликане Твоє Ім’я! Адже ми не покладаємося на наші праведності, на наше милосердя перед Тобою, але на Твоє велике милосердя.