И тотчас как бы чешуя отпала от глаз его, и вдруг он прозрел; и, встав, крестился,
І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
І в мить наче якась луска відпала з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився
І тієї ж миті неначе луска впала з Савлових очей, і він знову прозрів. Він підвівся на ноги й охрестився.