1 Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
2 Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
3 На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
4 Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
5 Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
6 Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
7 Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
8 Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
9 Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
10 В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
11 Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
12 Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
13 Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
14 Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
15 В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
16 Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
17 Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
18 Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
19 Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
20 Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21 Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22 Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
23 Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24 Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
25 Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
26 Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
27 Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
28 Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
29 Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
30 Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
31 Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
32 Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
33 У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.