1 Усі роботи, які звершував Соломон в домі Господа, були закінчені. І Соломон вніс святі речі Давида, свого батька, срібло, золото і посуд і передав до скарбниці Господнього дому.
2 Тоді Соломон скликав для зустрічі старійшин Ізраїля, усіх князів племен і тих, хто очолює родини синів Ізраїля по батьківській лінії до Єрусалима, щоб перенести ковчег Господнього завіту з міста Давида (це Сіон).
3 І зібралися до царя всі — кожний чоловік Ізраїля — на свято (це сьомий місяць).
4 Прибули всі старійшини Ізраїля, а всі левіти взяли ковчег,
5 і внесли ковчег, намет свідчення та весь святий посуд, що в наметі, і внесли його священики та левіти.
6 Цар Соломон, уся громада Ізраїля і ті, що боялися Господа, і ті з них, хто зібрався перед ковчегом, які приносили в жертву телят і овець, яких не можна було порахувати і яких не можна сприйняти через велику кількість.
7 І священики внесли ковчег Господнього завіту на його місце, до давіра дому, до Святого святих, під крила херувимів,
8 а херувими простягали свої крила над місцем для ковчега, і херувими прикривали ковчег та його держаки зверху.
9 Держаки виходили за межі, і видно було головки держаків зі святого перед входом у давір, та знадвору не було видно. І були там аж до цього дня.
10 У ковчезі не було нічого, хіба дві скрижалі, які поклав Мойсей на Хориві, якими Господь укладав завіт із синами Ізраїля, коли вони виходили з Єгипетської землі.
11 І сталося, коли вийшли священики зі святого, бо всі священики, які виявилися, освятилися (вони не були розділені на черги для щоденного служіння),
12 а левіти і всі псалмоспівці із синами Асафа, з Еманом, з Ідітуном, з їхніми синами і їхніми братами, були одягнені в одяг з вісону, із цимбалами, з арфами і з лірами стояли перед жертовником, і з ними — сто двадцять священиків, які трубили в труби;
13 і був один голос, коли трубили, коли співали і коли звучали одноголосно, щоб хвалити і прославляли Господа, і коли підняли голос на трубах, на цимбалах і на мелодійних гуслах, і говорили: Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя! І дім наповнився хмарою Господньої слави,
14 і священики не могли стояти і служити через хмару, бо Господня слава заповнила дім Божий.