1 І ти візьми голосіння над володарем Ізраїля,
2 і скажеш: Як твоя мати? Левеня посеред левів. Вона є посеред левів, помножила своїх левенят.
3 І відбилося одне з її левенят, стало левом і навчилося хапати здобич, пожирало людей.
4 І почули про нього народи, воно було схоплене в їхньому знищенні, і повели його в наморднику до єгипетської землі.
5 І вона побачила, що забране від неї, і гинуло її буття, і вона взяла іншого зі своїх левенят, поставила його левом.
6 І воно жило посеред левів, стало левом і навчилося хапати здобич, пожирало людей.
7 І він полював у своїй сміливості, спустошив їхні міста і знищив землю та її повноту голосом свого ричання.
8 І подалися проти нього народи з країн довкола, і розтягнули на нього свої сіті, і він був схоплений у своєму знищенні.
9 І почепили йому намордника, і помістили в клітку, і він пішов до царя Вавилону, і ввів його до в’язниці, щоб не було чути його голосу на горах Ізраїля.
10 Твоя матір — наче виноградник, так, як цвіт у гранаті, посадженому біля води, її плід і її паростки були від великої води.
11 Вона була палицею сили для племені володарів і піднялася вгору своєю величністю посеред стовбурів, і він побачив її велич у безлічі її гілок.
12 І вона була зламана в гніві, кинута на землю, і вітер, що палив, висушив її вибрані гілки. Засуджені були, і висохла палиця її сили, — вогонь її знищив.
13 І тепер посадили її в пустелі, у безводній землі.
14 І вийшов вогонь з палиці її вибранців, і пожер її, і не було в неї палиці сили. Плем’я є на притчу плачу, і буде на ридання.