1 А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома.
2 І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово.
3 І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.
4 Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.
5 Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи!
6 Були там деякі книжники [1] , які сиділи й міркували у своїх серцях:
7 Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?
8 І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?
9 Що легше: сказати паралізованому «прощаються тобі гріхи», чи сказати «встань, візьми свою постіль і йди»?
10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:
11 Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!
12 І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили!
13 Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх.
14 І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним.
15 І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним.
16 І книжники з фарисеїв [2] , побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками?
17 Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників.
18 Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?
19 Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.
20 А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити.
21 Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.
22 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!
23 Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.
24 А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?
25 А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
26 Коли ввійшов до Божого дому — за первосвященика Авіятара — і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?
27 І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,
28 тому Син Людський є Володарем і суботи.