И сказал Орна Давиду: возьми себе; пусть делает господин мой, царь, что ему угодно; вот, я отдаю и волов на всесожжение, и молотильные орудия на дрова, и пшеницу на приношение; всё это отдаю даром.
І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“
А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”
І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо.
А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав!