Библия » Софония 2:15
Elberfelder Bibel 2006
Софония глава 2 стих 15
Вот чем будет город торжествующий, живущий беспечно, говорящий в сердце своём: «я, и нет иного, кроме меня». Как он стал развалиною, логовищем для зверей! Всякий, проходя мимо него, посвищет и махнёт рукою.
Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своє́му: „Я, — і немає вже більше ніко́го!“ Як стало воно опусто́шенням, лего́вищем для звірини́! Кожен, хто буде прохо́дить повз нього, засви́ще, своєю рукою махне́!
Оце — воно те місто, те веселе, що сиділо собі безпечно й що мовляло у своїм серці: «Я! Немає більш нікого побіч мене!» І як же воно стало руїною, леговищем для звірів? Хто лиш проходитиме попри нього, — засвище й махне рукою.
От, яким стане той город веселий, що жив собі безпеч, що то мовляв у серцї свому: Ось, я! нема понад мене! О, що ж із нього зробилось! — розвалища, леговища зьвірям! Хто нї проходити ме попри його, — засвище та й махне рукою.
Це зневажливе місто, що живе в надії, котре промовляє у своєму серці: Я є, і немає більше зі мною! Як воно стало на знищення, пасовиськом звірів. Кожний, хто проходить через нього, засичить і помахає своїми руками.