1 Лагідна відповідь гасить гнів, дражливе слово викликає лютощі.
2 Язик мудрих точить знання, уста дурних мелють дурниці.
3 На кожнім місці Господні очі стежать за злими та добрими.
4 Язик лагідний — дерево життя, лукавий — пригноблює душу.
5 Дурний нехтує навчанням свого батька, а хто на картання зважає, стає мудрим.
6 У домі праведного — добра повно, у прибутках лихого — саме безладдя.
7 Мудрих уста поширюють науку, не так бо — серце безумних.
8 Жертва злих — гидота Господеві; молитва ж праведних йому угодна.
9 Огидна Господеві дорога злого; того ж, що по правді ходить, він любить.
10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; хто ненавидить напоумлення, той загине.
11 Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); тим більше — серця синів людських.
12 Глузовник не любить тих, що його картають; до мудрих він не піде.
13 Веселе серце звеселяє обличчя; а як журба на серці, то й душа ниє.
14 Розумне серце шукає знання, уста ж безумних живляться дурнотою.
15 Усі дні погані в сумного, веселе ж серце завжди бенкетує.
16 Ліпше трохи в Господньому страсі, аніж великі скарби у тривозі.
17 Ліпше миска капусти, та з любов'ю, ніж віл годований, та з ненавистю.
18 Гаряча людина здіймає сварку, а лагідна втихомирює незгоду.
19 Лінивого дорога немов устелена терням, а стежка праведних гладенька.
20 Розумний син веселить батька, дурний же матір свою зневажає.
21 Дурнота — радість безглуздому; розумний чоловік іде шляхом просто.
22 Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато — щастять.
23 Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане доречі!
24 Стежка життя веде мудрого вгору, щоб ухилитись від Шеолу долі.
25 Господь розвалить дім гордих й утвердить межу вдовиці.
26 Огидні Господеві задуми погані, слова ж чисті — приємні.
27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; а уста злих зло виливають.
29 Господь від лихих далеко, молитву ж праведних вислуховує.
30 Ласкавий погляд веселить серце; добра новина підкріпляє тіло.
31 Вухо, що слухає спасенного картання, посеред розумних перебуває.
32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
33 Острах Господній — мудрости навчання; славу випереджує — покора.