1 Слухайте, діти, батьківське навчання, і зважайте, щоб розуму набрались,
2 бо я даю вам добру науку; навчання мого не покидайте.
3 Бо й я був сином у мого батька, ніжним та любим в очах моєї неньки.
4 Він учив і говорив до мене: Нехай твоє серце держить мої слова твердо; пильнуй мої накази, то й будеш жити.
5 Набирайсь мудрости, розуму набирайся, не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст.
6 Не покидай її, і вона буде тебе зберігати; люби її, і вона буде тебе охороняти.
7 Початок мудрости: здобувай мудрість! Усім твоїм маєтком здобувай розум.
8 Цінуй її високо, й вона тебе підійме, вона тебе прославить, коли ти її обіймеш;
9 вона тобі на голову вінець слави покладе і пишною короною тебе прикрасить.
10 Слухай, мій сину, і сприймай мої вискази, й років життя твого буде багато.
11 Дороги мудрости тебе навчаю, веду тебе по стежках простих.
12 Коли ходитимеш, крокам твоїм не буде тісно, а побіжиш — не спотикнешся.
13 Держись науки, її не занедбуй; пильнуй її, вона бо життя твоє.
14 Не ходи стежкою безбожних, і не простуй дорогою ледачих.
15 Ухиляйсь від неї, не ходи нею, зверни із неї та й далі йди.
16 Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу;
17 вони бо їдять хліб злочинства і п'ють вино насильства.
18 Дорога ж праведних, як світло зірниці, що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний.
19 Путь безбожників неначе темрява теменна; вони не відають, об що спіткнуться.
20 Мій сину! слухай слова мої уважно, нахили вухо до моїх глаголів.
21 Нехай вони не відходять з-перед очей у тебе, сховай їх в осерді твого серця,
22 вони бо життя тому, хто їх знайде, і здоров'я для всього його тіла.
23 Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, бо з нього б'ють життя джерела.
24 Відкинь лукавство уст від себе, і губ неправду віддали від себе.
25 Очі твої нехай дивляться просто, вії твої нехай зорять перед тобою.
26 Вирівняй стежку для ноги твоєї, нехай усі твої дороги будуть прості.
27 Не збочуй ні праворуч, ні ліворуч; відверни ногу твою від зла.