1 Після цих подій і цієї правди прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, прийшов проти Юди і отаборився проти міст з мурами, і наказав їх захопити.
2 І побачив Езекія, що прийшов Сеннахирім, і обличчя його спрямоване, щоб воювати проти Єрусалима,
3 і зібрав нараду зі своїми старійшинами і сильними, щоб загатити джерела води, які були за містом, і вони йому допомогли.
4 Він зібрав багато народу, і вони загатили джерела води і ріку, що протікала через місто, кажучи: Щоб не прийшов цар ассирійців, не знайшов багато води і не закріпився.
5 А сам Езекія укріпився: збудував увесь зруйнований мур, вежі й ззовні спереду іншу стіну, укріпив руїни міста Давида і наготував багато зброї.
6 Він поставив володарів міста над народом, а вони зібралися до нього на площу біля Брами долини, і він заговорив до їхнього серця, закликаючи:
7 Будьте сильними і будьте мужніми, не майте страху перед царем Ассура і перед усім народом, який з ним, бо численніші ті, хто з нами, ніж ті, хто з ним!
8 З ним — тілесні руки [1] , з нами ж — Господь, наш Бог, щоб спасати і вести нашу війну! І народ укріпився від слів Езекії, царя Юди.
9 Після цього Сеннахирім, цар ассирійців, послав своїх рабів до Єрусалима, а він сам був під Лахісом, і все військо було з ним. Він послав до Езекії, царя Юди, і до всього Юди, який у Єрусалимі, кажучи:
10 Так говорить Сеннахирім, цар ассирійців: На що ви поклали надію і засіли в облозі в Єрусалимі?
11 Хіба не обманює вас Езекія, щоб видати вас на смерть, на голод і на спрагу, кажучи: Наш Господь Бог спасе нас від руки царя Ассура?
12 Чи не він — Езекія, який знищив свої жертовники і свої високі місця, кажучи Юді й тим, хто живе в Єрусалимі, мовлячи: Поклонитеся перед цим жертовником і на ньому жертвуватимете?
13 Хіба не довідались ви про те, що зробив я і мої батьки всім народам країн? Хіба ж спромоглися [2] боги народів усієї землі спасти свій народ від моєї руки?
14 Хто між усіма богами цих народів, яких вигубили мої батьки, дав спасіння? Хіба змогли вони врятувати свій народ від моєї руки? Чи зможе ваш Бог спасти вас від моєї руки?
15 Тепер хай вас не обманює Езекія і хай не переконує вас діяти таким чином! Тож не вірте йому! Адже не може бог жодного народу і царства спасти свій народ з моєї руки і з руки моїх батьків, отже, ваш Бог не спасе вас від моєї руки!
16 І ще далі говорили його раби проти Господа Бога і проти Езекії, його раба.
17 Він також написав листа, аби зневажити Господа, Бога Ізраїля, і сказав про Нього, заявляючи: Як боги народів землі не спасли своїх народів від моєї руки, так Бог Езекії не врятує Свій народ від моєї руки!
18 І він закричав великим голосом по-юдейськи проти народу, який був на стінах Єрусалима, аби перелякати їх і стягнути, щоб захопити місто.
19 І він заговорив проти Бога Єрусалима, як і проти богів народів землі, витворів людських рук.
20 Тоді цар Езекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися про це і заголосили до неба.
21 І Господь послав ангела, і вигубив усякого сильного воїна, володаря і полководця в таборі царя Ассура, і він повернувся, засоромлений на обличчі, у свою землю. Він прийшов до дому свого бога, і дехто з тих, хто вийшов з його лона, убили його мечем.
22 Тож Господь врятував Езекію і тих, хто жив у Єрусалимі, від руки Сеннахиріма, царя ассирійців, і від руки всіх, і дав їм спокій довкола.
23 І багато хто приносив у Єрусалим дари для Господа і дари Езекії, цареві Юди, і після цього він став прославлений в очах усіх народів.
24 У ті дні Езекія смертельно захворів. Він помолився до Господа, і Він вислухав його, і подав йому знак.
25 Та Езекія не віддячив Господу згідно з тими благами, які йому дав, але його серце звеличилося. І на нього зійшов гнів, і на Юду та Єрусалим.
26 Однак Езекія впокорився після звеличення свого серця, і ті, хто жив у Єрусалимі, тож Господній гнів не найшов на них у дні Езекії.
27 В Езекії було багатство і дуже велика слава, і він зробив собі скарбниці для срібла, золота, дорогоцінного каменя та пахощів, і склади зброї та дорогоцінного посуду,
28 міста для зберігання врожаю зерна, вина та олії, і ясла для всілякої худоби та загони для стад,
29 і міста, які собі збудував, стада овець і багато великої рогатої худоби, бо Господь дав йому дуже багато майна.
30 Сам Езекія перекрив вихід води Верхнього Ґіона і повернув їх вниз на південь міста Давида. Езекії щастило в усіх його ділах.
31 І так перед старійшинами володарів з Вавилону, які були послані до нього, аби випитати в нього про знак, що стався на землі, Господь його залишив, аби його випробувати і щоб побачити те, що в його серці.
32 А решта оповідей про Езекію та його милосердя, ось це записане в пророцтві пророка Ісаї, сина Амоса, і в книзі царів Юди та Ізраїля.
33 І заснув Езекія зі своїми батьками, і поховали його на високому місці між гробницями синів Давида, і весь Юда, і ті, хто живе в Єрусалимі, віддали йому славу і честь у його смерті. А замість нього зацарював Манасія, його син.