1 І сталося після двадцяти років, упродовж яких Соломон збудував Господній дім і свій дім,
2 і міста, які Хірам дав Соломонові, збудував їх Соломон і поселив там синів Ізраїля.
3 І Соломон прийшов до Емату Сови, і укріпив його.
4 І збудував Тедмор у пустелі й усі сильні міста, які збудував в Іматі.
5 І збудував Горішній Веторон і Долішній Веторон, сильні міста, мури, брами і замки,
6 і Ваалат, і всі сильні міста, які були в Соломона, і всі міста колісниць, міста коней і те, чого прагнув Соломон за бажанням збудувати в Єрусалимі, у Лівані та в усьому своєму царстві.
7 Весь народ, котрий залишився з хетів, аморейців, ферезейців, евейців і євусейців, які не з Ізраїля,
8 котрі були із синів тих, хто залишився з ними в землі, яких сини Ізраїля не вигубили, то Соломон привів їх як данників — аж до цього дня.
9 А синів Ізраїля Соломон не зробив рабами у своєму царстві, бо вони — військові люди, володарі й сильні, начальники над колісницями і вершниками.
10 Вони — начальники варти царя Соломона: двісті п’ятдесят наглядачів над народом.
11 І дочку фараона Соломон привів з міста Давида в дім, який збудував для неї, бо сказав: Моя жінка не житиме в місті Давида, царя Ізраїля, адже місце, куди прибув Господній ковчег, є святим.
12 Тоді Соломон приніс для Господа всепалення на жертовнику, який збудував перед храмом,
13 щоб за визначеною кількістю на кожний день (за заповідями Мойсея) приносити жертви по суботах, при настанні нового місяця та у свята — три рази на рік: на свято опрісноків, на свято тижнів і на свято шатер.
14 Він встановив за присудом Давида поділи священикам за їхнім служінням, і левітам на їхніх постах, щоби заносити хвалу і служити перед священиками за визначеною кількістю на кожний день, і сторожів на вході за їхніми поділами, за дверима і дверима, бо такі накази Давида, Божого чоловіка.
15 Вони не переступили наказів царя про священиків і левітів стосовно жодної справи і щодо скарбів.
16 І з того дня, коли покладено основу, аж доки Соломон не закінчив Господній дім, усяку працю привели в порядок.
17 Тоді Соломон вирушив до Ґазіонґавера і до Елата, що біля берега моря, у землі Ідумеї.
18 А Хірам через своїх рабів послав кораблі та рабів, які знали море, і вони вирушили з рабами Соломона до Софіра, взяли звідти чотириста п’ятдесят талантів золота і прибули до царя Соломона.