1 Сину, не забувай моїх вказівок, нехай твоє серце прибереже мої слова.
2 Адже вони продовжать тобі тривалості днів, років життя та миру.
3 Жертовності й віри хай не забракне тобі, пов’яжи їх на свою шию — і знайдеш благодать.
4 Думай про те, що добре перед Господом та людьми.
5 Усім серцем надійся на Бога, а не підносься своєю мудрістю.
6 На всіх своїх дорогах пізнавай її, щоб вона випростовувала твої дороги, і нога твоя не спіткнулася.
7 Не будь мудрим сам перед собою, та бійся Бога і ухиляйся від усякого зла.
8 Тоді прийде оздоровлення для твого тіла й піклування про твої кістки.
9 Вшановуй Господа своєю сумлінною працею і принеси Йому найперше зі своїх плодів праведності,
10 щоб твої комори наповнилися вщерть пшеницею, а твої чавила давали в надмірі вино.
11 Сину, Господнім покаранням не нехтуй і не слабни, коли Ним покараний.
12 Бо кого Господь любить, того повчає, і карає кожного сина, якого приймає.
13 Блаженна людина, яка осягнула мудрість, і смертний, який пізнав розуміння.
14 Адже краще її набувати, ніж золоті чи срібні скарби.
15 Вона дорожча за коштовні камені, не встоїть проти неї ніщо погане. Вона є добре відомою всім, хто наближається до неї; усі цінності не варті її.
16 Адже довголіття, роки життя — в її правиці, а багатство й слава — в її лівиці. 16a З її уст виходить правда, а закон і милість вона носить на язиці.
17 Її дороги — добрі дороги, і всі стежки її — мирні.
18 Вона — дерево життя для всіх, хто її тримається, вона — надійна опора для тих, хто покладається на неї, наче на Господа.
19 Бог мудрістю заснував землю, Він небо розумом утвердив.
20 Знанням розкрилися безодні, і хмари кроплять росами.
21 Сину, не проходь мимо, а дотримуйся моєї поради й думки,
22 аби твоя душа жила, і милість, яка довкола твоєї шиї, 22a була оздоровленням для твого тіла і турботою про твої кості;
23 щоб ти сміливо ходив у мирі всіма своїми шляхами, і нога твоя не спіткнулася.
24 Як будеш сидіти, — не матимеш страху, коли заснеш, — то матимеш солодкий сон.
25 Ти не боятимешся ні страху, коли він наблизиться, ні навали нападаючих безбожників.
26 Адже Господь буде на всіх твоїх дорогах і зміцнить твою ногу, щоб ти не похитнувся.
27 Не переставай чинити добро тому, хто потребує його, коли рука твоя буде спроможна допомагати.
28 Коли ти спроможний зробити добро, не говори: Приходь іншим разом, — завтра дам! Адже ти не знаєш, що принесе завтрашній день.
29 Не куй зла на свого друга, який живе поряд і довіряє тобі.
30 Безпідставно не сварися з людиною, щоб часом вона не заподіяла тобі зла.
31 Не накликай на себе зневаги поганих людей і не заздри їхнім дорогам.
32 Бо всякий беззаконник нечистий перед Господом, і з праведними Він не засідає в раді.
33 Прокляття Боже на домах безбожних, а поселення праведних — благословенні.
34 Господь гордим противиться, а покірним дає благодать.
35 Мудрі успадкують славу, а безбожні нагромаджують собі ганьбу.