1 Надійшло до мене таке слово Господнє:
2 «Чому ви все говорите в Ізраїльській землі цю приповідку: Батьки їли недоспілі грона, а на зубах у дітей оскома?
3 Клянусь моїм життям, — слово Господа Бога, — не будуть уже більше тієї приповідки в Ізраїлі повторювати.
4 Ось бо всі душі — мої; чи душа батькова, чи душа синова — мої вони. Той, хто згрішить, той помре.
5 Хто праведен і творить суд і справедливість,
6 на узвишшях не їсть, очей до бовванів дому Ізраїля не підводить, жінки ближнього свого не безчестить, до жінки під час спливу не наближається,
7 нікого не утискає, заставу, що за борг узяв, звертає, здирства не чинить, убогому дає хліба, нагого одежею вкриває,
8 на лихву не позичає і не бере відсотків, руки свої стримує від несправедливости, суди справедливі між людьми вирікає,
9 у заповідях моїх ходить і суди мої пильнує, щоб їх виконувати по правді, — той праведен, і певно буде жити, — слово Господа Бога.
10 Як же він породить сина розбишаку, що проливає кров, і чинить якийсь із тих гріхів,
11 яких (батько) сам не чинив — їсть м'ясо з кров'ю, жінку ближнього безчестить,
12 гнітить убогого та нещасного, здирства чинить, застави не звертає, до бовванів підводить очі, коїть гидоти,
13 на лихву позичає, бере відсотки, — чи ж такому жити? Ні, він не буде жити! Він учинив усі ті мерзоти, — він мусить умерти: кров його на ньому буде.
14 Як же породить сина, і син бачить усі гріхи, що чинить його батько, бачить, але сам їх не чинить,
15 на горах не їсть, очей до бовванів дому Ізраїля не підводить, жінки ближнього свого не безчестить,
16 нікого не утискає, застави не бере, здирства не сподіює, вбогому дає хліба, нагого одежею вкриває,
17 стримує руку від кривди, не бере лихви й відсотків, виконує мої закони, ходить у моїх заповідях, — такий не вмре за батьківські провини; ні, він буде жити.
18 Батько його, за те, що тіснив жорстоко, що чинив здирства, та коїв усяке лихо і серед свого народу, — той мусить умерти за свої провини.
19 Але ви скажете: Чому син не несе кривди батька? Тому, що син чинить за законом і по правді, пильнує всі мої установи й виконує їх, — тому він і житиме.
20 Той, хто згрішив, той мусить умерти. Син за провину батькову не буде відповідати, батько за провину сина не буде відповідати. Праведність зостанеться з праведним, а гріховність із грішником.
21 Коли ж злий відвернеться від усіх своїх гріхів, яких накоїв, і буде пильнувати всі мої установи, чинити за законом та справедливістю, — він буде жити, не вмре.
22 Усі переступи, що їх учинив, не буде пригадувано йому більше; за свою справедливість, що чинив, він буде жити.
23 Хіба ж мені смерть грішника мила, — слово Господа Бога, — а не те, щоб він відвернувся від своєї поведінки та й жив?
24 Коли ж праведник відвернеться від своєї справедливости, творитиме кривду й коїтиме всі ті гидоти, що коїть грішник, — то чи йому жити? Ні, не пригадається йому більше вся його справедливість, що чинив. За віроломство своє, яким провинився, і за гріх свій, яким згрішив, — за них, він мусить умерти.
25 Ви кажете: Несправедлива путь Господня! Слухайте, доме Ізраїля! Чи ж то моя путь несправедлива? Чи ж то не ваші путі несправедливі?
26 Таж коли праведник відступає від своєї справедливости й чинить кривду, і за те вмирає, то він умирає за кривду, що чинив.
27 Коли ж грішник відвертається від гріхів, що коїв, і чинить суд і правду, він достойний жити.
28 Він роздумався і відвернувсь від усіх своїх переступів, що накоїв; він певно буде жити, він не вмре.
29 Одначе дім Ізраїля говорить: Несправедлива путь Господня! Чи ж справді бо мої путі несправедливі, доме Ізраїля? Чи ж то не ваші путі несправедливі?
30 Тим я судитиму кожного з вас, доме Ізраїля, за вашими вчинками, — слово Господа Бога. Відверніться, зречіться ваших переступів, щоб не мати вам більше приводу до гріха.
31 Повідкидайте геть від себе ваші гріхи, що ними ви згрішили супроти мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля?
32 Мені бо не люба смерть грішника, — слово Господа Бога. Наверніться ж і живіть!