1 Надійшло до мене таке слово Господнє:
2 «Сину чоловічий! Оберни твоє лице до гір ізраїльських і пророкуй проти них.
3 І скажи: Гори ізраїльські! Слухайте слово Владики Господа: Так говорить Владика Господь до гір, до горбів, до байраків і до долин: Ось я наведу на вас меч і знищу ваші висоти.
4 Ваші жертовники будуть повалені, ваші стовпи на честь сонця будуть порозбивані, а ваших поранених на смерть я покладу трупами перед вашими божищами.
5 Я покладу трупи синів Ізраїля перед їхніми бовванами й порозкидаю кості ваші навкруги жертовників ваших.
6 Скрізь, де б ви не оселились, міста будуть знищені, і висоти зруйновані, щоб знищити й спустошити ваші жертовники, щоб порозбивати й знищити ваші божища, щоб порозвалювати ваші стовпи на честь сонця, щоб знищити діла ваші.
7 Поранені на смерть падатимуть серед вас, і ви зрозумієте, що я — Господь.
8 Коли деякі з вас врятуються від меча між народами, коли ви будете розкидані по їхніх країнах,
9 ваші врятовані згадають мене між народами, куди їх позаймають у полон, як я розіб'ю їхнє блудне серце, що відпало від мене, та їхні очі, що блудять за бовванами, і самі вони гидуватимуть собою з-за всіх своїх мерзот, що накоїли;
10 і зрозуміють вони, що то я — Господь, і що я не даремно погрожував учинити їм це лихо.»
11 Так говорить Господь Бог: «Сплесни руками й тупни ногою, і скажи: Ох лишенько! — з-за всіх огидних мерзот дому Ізраїля — вони поляжуть від меча, голоднечі й чуми!
12 Хто далеко — помре від чуми, а хто близько — поляже від меча, хто ж в облозі — згине від голоднечі. Отак я довершу на них гнів мій.
13 Вони зрозуміють, що я — Господь, як їхні смертельно поранені лежатимуть серед їхніх бовванів, навкруги їхніх жертовників, по всіх високих горбах, по всіх верхів'ях гір, під кожним зеленим деревом, під кожним дубом рясним, скрізь, де вони палили запашні кадила всім своїм бовванам.
14 Я простягну мою руку проти них і зроблю країну безлюдною пустелею, від пустині до Рівли, по всіх їхніх оселях. І вони зрозуміють, що я — Господь.»