1 Звідки виникають ворожнеча і сварки між вами? Чи не від егоїстичних бажань, що вирують у ваших тілах?
2 Ви чогось бажаєте, та все ж не одержуєте. Ви вбиваєте, заздрите іншим, і все одно не можете одержати того, що бажаєте. Ви сваритеся і ворогуєте, бо не просите Бога.
3 Та коли ви просите, то не одержуєте, бо просите ви не на добро, а для того, щоб використати це для свого задоволення.
4 Невірні, хіба ви не знаєте, що любов до земного життя, те ж саме, що й ворожнеча з Богом? Той, хто хоче бути в дружбі зі світом, стає ворогом Бога.
5 Чи ви думаєте, що у Святому Писанні даремно сказано: «Дух, який Бог вселив у нас, любить ревно[7]».
6 Але Всевишній дав нам ще більшу милість, ось чому сказано у Писанні: «Бог — проти пихатих, покірливим Він дарує благодать».
7 Тож підкоріться Богу. Спротивляйтесь дияволові, і він утече від вас.
8 Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Омийте руки свої грішні й очистіть ваше життя від гріха.[8] Не слідуйте водночас за Богом і світом!
9 Сумуйте, страждайте і плачте! Нехай сміх ваш обернеться в сльози, а радість — в смуток.
10 Станьте покірними перед Богом, і Він вознесе вас.
11 Брати і сестри, не судіть одне одного, бо хто лихословить проти свого брата або сестри своєї у Христі, чи осуджує їх, насправді ганьбить і осуджує Закон. А коли людина судить Закон, то вона стає не виконавцем його, а суддєю.
12 Є лише один Законодавець і Суддя, Який може спасти чи погубити. А хто ти такий, щоб судити ближнього?
13 Деякі з вас казатимуть: «Сьогодні або завтра вирушимо ми в те чи інше місто, де пробудемо рік. Там ми будемо торгувати й заробляти гроші».
14 Але ви ж не знаєте, що станеться у вашому житті завтра. Бо ваше життя, неначе туман, який з’являється на деякий час, а потім зникає.
15 Натомість необхідно казати: «Як буде на те воля Божа, ми будемо жити і робити так і так».
16 Ви ж, пишаючись, вихваляєтеся, а таке вихваляння — зло!
17 Отже, коли ви знаєте, як творити добро, та не робите його, то чините гріх!