1 Тож я, як в’язень, який належить Господу, благаю вас жити так, як то личить людям Божим, та бути гідними поклику Божого.
2 Будьте завжди покірливими й лагідними, а також терплячими й приймайте один одного з любов’ю.
3 Намагайтеся зберегти єдність даровану Духом. Ревно бережіть її.
4 Є лиш одне Тіло і один Дух, і ви були покликані Богом, щоб розділити одну надію.
5 Є лише один Господь, одна віра, одне хрещення.
6 Є лише один Бог і Отець всіх. Він володар усього, виявлений в усьому, і Він усюди.
7 Але кожному з нас була дарована особлива милість, мірою щедрості Христової.
8 Ось чому сказано у Святому Писанні: «І коли вознісся Він, то взяв полонених із Собою і роздав дари людям».
9 Що ж означають слова: «Він вознісся» — як не те, що Він сперше спустився на землю?
10 Таким чином, це саме Христос зійшов, а потім вознісся на вище з Небес, щоб наповнити Собою цілком все.
11 Він Сам дарував одним бути апостолами, другим — пророками, третім — проповідниками Доброї Звістки, а четвертим — пастирями й учителями.
12 12-13 І зробив Він так, щоб підготувати людей Божих до служіння й підсилення Тіла Христова, і щоб ми всі прийшли до єднання у вірі та в пізнанні Сина Божого, до зрілості, і досягли висот досконалості Христової.
14 Тоді ми вже більш не будемо як немовлята або ті, хто постійно змінює свої думки, неначе то хвилі кидають човен з боку в бік. Вітер [9] усякого нового вчення не захопить нас тоді, і ми не будемо втягнені в гріх обманами хитрунів.
15 Тож промовлятимемо істину з любов’ю і зростатимемо в усьому, щоб бути схожими на Христа. Бо Ісус — голова,
16 та усе тіло залежить від Нього. Його владою усі частини тіла з’єднані докупи, і все воно тримається разом завдяки Христу. І коли кожна окрема частина виконує те, що мусить, все тіло росте й міцніє завдяки любові.
17 Тому кажу я це й застерігаю в ім’я Господнє, щоб ви більше не жили так, як погани живуть зі своїми нікчемними думками.
18 Розум їхній затьмарений, вони відірвані від життя, що йде від Бога. Вони нічого не розуміють, бо відмовляються слухати голосу істини.
19 Вони втратили почуття сорому й віддалися злу і розпусті.
20 Але це життя, зовсім не те, про яке ви дізналися пізнавши Христа.
21 Та я не маю сумніву, що ви чули про Нього і, як Його послідовники, навчені істини, яка в Ньому.
22 Щодо вашого минулого життя, то вас вчили позбавлятися вашої старої суті, яка занепадає від облудних бажань.
23 23-24 Ви повинні відновитися в ваших серцях і розумі, та «зодягнутися в нового чоловіка», який був створений у подобі Божій і відрізняється праведністю й святістю, що йдуть від істини.
25 Отже, зречіться брехні! «Кожен має бути щирим із ближніми своїми», бо всі ми — частини одного тіла.
26 «Не грішіть, гніваючись» та позбудьтеся гніву перш, ніж сонце зайде.
27 Не потурайте дияволу.
28 Хто крав, нехай більше не краде. Краще працювати й зробити щось корисне, щоб поділитися тим з нужденними.
29 Нехай жодне огидне слово не сходить з уст ваших, а кажіть лише те, що допомагає людям духовно зростати згідно з їх потребою, щоб ви допомогли тим, хто чує вас.
30 Не засмучуйте Божого Духа Святого, бо Він — доказ того, що ви належите Богу і що Він захистить вас до тих пір, коли настане час вашого звільнення.
31 Нехай усі прикрощі, лють, гнів, лихослів’я і наклепи полишать вас — разом з усіляким злом.
32 Будьте добрими й співчутливими одне до одного. Прощайте одне одному, як Бог простив вам в Христі.