1 Отже, я, в’язень у Господі, прошу вас, щоб ви поводилися гідно звання, до якого були покликані,
2 з усякою покірністю і лагідністю, з довготерпінням, у любові підтримуючи одне одного,
3 намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру.
4 Одне Тіло й один Дух, — як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
5 Один Господь, одна віра, одне хрещення,
6 один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас].
7 А кожному з нас дана благодать згідно з даром Христа.
8 Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям.
9 А що означає «піднявшись», як не те, що [раніше] Він зійшов до найнижчих місць землі?
10 Хто зійшов, Той і піднявся вище від небес, щоб наповнити все.
11 Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших благовісниками, а тих — пастирями та вчителями,
12 щоби приготувати святих для справи служіння, для збудування Христового тіла,
13 аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості — повноти Христа;
14 щоб ми не були більше малими дітьми, які носяться хвилями і захоплюються всяким вітром учення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману,
15 а щоб ми в любові були правдомовні, щоб у всьому досягли зросту Того, Хто є Голова, — Христа.
16 Від Нього — усе тіло, складене і надійно сполучене різними зв’язками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає на збудування самого себе в любові.
17 Усе це я кажу й свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як [ті] язичники, які ходять у марноті свого розуму,
18 маючи затьмарену свідомість, вони відчужені від Божого життя через їхнє незнання, через закам’янілість їхніх сердець.
19 Вони стали нечутливими, піддалися розпусті, щоб у нестримності чинити всяку нечистоту.
20 Але ви не так пізнали Христа,
21 оскільки ви чули Його і в Нього навчилися, — адже істина в Ісусі, —
22 то треба, щоб ви відкинули стару людину з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих пожадливостях,
23 аби ваш розум оновлювався духом,
24 щоб ви зодягнулися в нову людину, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини.
25 Тому, відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближньому правду, бо ми є членами одне одного.
26 Гніваючись, — не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві,
27 і не давайте місця дияволові.
28 Хто крав, хай більше не краде, але краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, аби мав що подати тому, хто має потребу.
29 Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для зміцнення [віри], щоб воно принесло користь тим, хто слухає.
30 І не засмучуйте Святого Божого Духа, Яким ви запечатані на день викуплення.
31 Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою.
32 Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!