1 Йосія звершив Пасху Господу, своєму Богові, і зарізали пасхальне ягня на чотирнадцятий день першого місяця.
2 І він поставив священиків на їхні сторожі, і закріпив їх на діла Господнього дому.
3 Сильним левітам в усьому Ізраїлі він наказав очиститися для Господа, і вони встановили святий ковчег у домі, який збудував Соломон, син Давида, ізраїльського царя. І сказав цар: Не годиться вам носити на плечах будь-що, тож відтепер служіть Господу, вашому Богові, та Його народові — Ізраїлю!
4 Приготуйтеся за вашими родинами по батьківській лінії і за вашими чергами для щоденного служіння, згідно з писанням Давида, ізраїльського царя, і за призначенням Соломона, його сина.
5 І в домі стійте за поділами ваших родин по батьківській лінії для ваших братів, синів народу, а також частка родини по вашій батьківській лінії левітів,
6 заріжте Пасху і підготуйте святе вашим братам, щоб чинити згідно з Господнім словом, переданим через Мойсея.
7 Йосія відклав для синів народу овець, ягнят і козенят з малечі кіз, — усе на Пасху для всіх людей, які знаходилися там, у кількості тридцять тисяч, і три тисячі телят. Це — із царської власності.
8 І його володарі відклали для народу, священиків і левітів. Дав Хелкія, Захарія й Іїл, володарі Божого дому, вони дали священикам на Пасху дві тисячі шістсот овець, ягнят, козлів і триста телят.
9 А Хоненія, Ванея, Самея і Натанаїл, його брат, Асавія, Іїл і Йозавад, керівники левітів, відклали левітам на Пасху п’ять тисяч овець і п’ятсот телят.
10 Служіння було впорядковане: священики стали за своїм чином, а левіти — за своїми поділами, за царським приписом.
11 І приносили в жертву Пасху, і священики брали з їхніх рук і вилили кров, а левіти здирали шкури.
12 І приготовляли всепалення, щоб дати їм за поділами, за родинами по батьківській лінії синів народу, аби принести для Господа, — як і написано в книзі Мойсея, — і так до ранку.
13 І пекли Пасху на вогні за приписом, і варили святе в мідних посудинах і в казанах. Усе проходило успішно, і вони обслужили всіх синів народу.
14 Після того приготували собі та священикам, бо священики займалися принесенням всепалень і жиру аж до ночі, тож левіти приготували собі та своїм братам, синам Аарона.
15 А співаки, сини Асафа, були у своєму чині за наказами Давида, Асафа, Емана й Ідітона, пророками царя, і володарі та придверники всіх дверей, їм не треба було відходити від святого служіння, бо їхні брати-левіти їм приготували.
16 І все Господнє служіння в той день було впорядковане і підготовлене, щоб звершити Пасху і принести всепалення на Господньому жертовнику за заповіддю царя Йосії.
17 Сини Ізраїля, які були присутні, звершували Пасху в той час і свято опрісноків протягом семи днів.
18 І не було Пасхи, подібної до цієї, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, і всі царі Ізраїля не зробили такої Пасхи, як та, яку для Господа звершив Йосія, священики, левіти, весь Юда та Ізраїль, які були присутні, і ті, хто жив у Єрусалимі,
19 у вісімнадцятому році царювання Йосії. 19a Цар Йосія спалив ворожок, чародіїв, різьблення, ідолів і содомітів, які були в Єрусалимі та в землі Юди, щоб виконати слова закону, записані в книзі, яку знайшов священик Хелкія в Господньому домі. 19b Подібного до нього, який повернувся до Господа всім своїм серцем, усією своєю душею і всією своєю силою, згідно з усім законом Мойсея не було перед ним, і після нього не постав подібний до нього. 19c Однак Господь не відвернувся від Свого великого гніву обурення, від гніву, яким запалав Господь проти Юди, за всі навмисні підбурювання, якими Його провокував до гніву Манасія. 19d І сказав Господь: І Юду усуну з-перед Себе, як Я усунув і Ізраїля. Тож відкину місто, яке Я вибрав, Єрусалим, і дім, про який Я сказав: Там буде Моє Ім’я!
20 І піднявся фараон Нехао, цар Єгипту, проти царя ассирійців до ріки Євфрат, і цар Йосія виступив йому назустріч.
21 А той послав до нього послів, кажучи: Що мені й тобі, царю Юди, сьогодні я не йду проти тебе вести війну, і Бог сказав, щоб я поспішив! Остерігайся Бога, Який зі мною, щоб тебе не знищив!
22 Та Йосія не відвернув від нього свого обличчя, але лиш укріпився, щоб воювати проти нього, і не послухався слів Нехао, які вийшли з Божих уст, і пішов воювати на рівнині Маґедона.
23 І лучники випустили стріли проти царя Йосії. І цар сказав своїм слугам: Виведіть мене, бо я сильно поранений!
24 Тож його слуги вивели його з колісниці й поклали його на другу колісницю, яка в нього була, і супроводжували його до Єрусалима. Там він помер і був похований зі своїми батьками. І весь Юда та Єрусалим оплакали Йосію,
25 і Єремія заплакав над Йосією, і виголосили всі володарі та володарки плач над Йосією — аж до сьогодні. І постановили його за припис для Ізраїлю, і ось воно записане в риданнях.
26 А слова Йосії та його надія були записані в Господньому законі.
27 Його перші та останні слова, ось вони записані в книзі царів Юди та Ізраїля.