1 І сталося, що на одинадцятий рік, у дванадцятий місяць, у перший день місяця до мене було Господнє слово, котре промовляло:
2 Людський сину, підніми голосіння над фараоном, царем Єгипту, і ти скажеш йому: Ти подібний до лева народів, і ти, як дракон, що в морі, і ти наче колов рогами твоїми ріками, і ти колотив воду твоїми ногами, і ти топтав твої ріки.
3 Так говорить Господь: Я закину на тебе сіті численних народів і приведу тебе Моєю вудкою,
4 і простягну тебе на землі, рівнини наповняться тобою, і посаджу на тобі всіх небесних птахів, і насичу всіх звірів землі.
5 І дам твоє тіло на гори, і наповню всю землю твоєю кров’ю,
6 і земля буде напоєна твоїм гноєм від твоєї безлічі на горах, тобою Я наповню долини.
7 І замкну небо, коли ти згаснеш, і затемню його зірки, сонце сховаю в хмарі, і місяць не засвітить свого світла.
8 Усе, що на небі видає світло, затемниться над тобою, і дам темряву на твоїй землі, — говорить Господь.
9 І викличу гнів у серці численних народів, щоб повести твоїх полонених у народи, у землю, якої ти не знав.
10 І численні народи сумуватимуть над тобою, і їхні царі неймовірно жахнуться [1] , коли Я простягну Свого меча проти їхнього обличчя, очікуючи їхнього падіння від дня твого падіння.
11 Бо так говорить Господь: Меч царя Вавилону прийде на тебе
12 в мечах велетнів, і Я скину твою силу. Усі язичники з народів, — вони знищать гордість Єгипту, і вся його сила буде розбита.
13 І Я знищу всю його худобу від великої води, і її більше не скаламутить людська нога, і ступня худоби її не топтатиме.
14 Таким чином, тоді замовкнуть їхні води, і їхні ріки підуть, як олія, — говорить Господь, —
15 коли Я дам Єгипет на знищення, і земля з її безліччю буде спустошена, коли розсію всіх, що живуть у ньому, і пізнають, що Я — Господь.
16 Це голосіння, і ним оплакуватимеш, і дочки народів ним голоситимуть. Над Єгиптом і над усією його силою голоситимуть ним, — говорить Господь.
17 І сталося, що у дванадцятому році, у першому місяці, на п’ятнадцятий день місяця до мене було Господнє слово, що промовляло:
18 Людський сину, оплакуй силу Єгипту, і хай народи мертвих зведуть його дочок у глибину землі до тих, що сходять у могилу.
20 Посеред побитих мечами впадуть з ним, і засне вся його сила.
21 І тобі скажуть велетні в глибині ями: Від кого ти кращий? Зійди і засни з необрізаними посеред побитих мечами.
22 Там Ассур і весь його збір, усі побиті туди були дані, і їхній гріб — у глибині ями, і його збір був довкола його гробниці, усі ранені, що впали від меча,
23 що наводять їхній страх на землі живих.
24 Там Елам і вся його сила довкола його гробниці, усі побиті, що впали від меча і зійшли необрізаними в глибочінь землі, які наводили їхній страх на землі живих, та одержали свою муку з тими, що сходять до ями
25 посеред побитих.
26 Там дано Мосоха, Товела і всю їхню силу довкола його гробниці, усі його побиті, усі необрізані, побиті мечем, які наводили їхній страх на землі живих.
27 І вони заснули з велетнями, що впали від віку, які зійшли в ад з воєнною зброєю і поклали свої мечі під свої голови. І їхні беззаконня були на їхніх костях, бо перелякали велетнів у землі живих.
28 І ти заснеш посеред необрізаних разом з побитими мечем.
29 Туди дано володарів Ассура, які дають їхню силу на побиття мечами. Ці заснули з побитими, з тими, що сходять до ями,
30 там володарі півночі, усі вожді Ассура, що сходять побиті, з їхнім страхом і їхньою силою заснули необрізаними разом з побитими мечем і одержали їхню муку з тими, що сходять до ями.
31 Тих побачить цар-фараон і потішить усією їхньою силою, — говорить Господь.
32 Адже Я дав його страх на землю живих, і він засне посеред необрізаних разом з побитими від меча — фараон і вся його безліч, — говорить Господь.