1 Коли довкола них зібралися тисячі людей, які аж напирали одне на одного, Він почав говорити насамперед Своїм учням: Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.
2 Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, ані таємного, яке не стало б явним.
3 Тому все, що сказали ви в темряві, — при світлі почується; що на вухо прошепотіли ви в кімнатах, — буде проголошено з дахів.
4 Кажу вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а після цього не можуть більше нічого зробити.
5 Скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу, вбивши, ще й у геєну вкинути. Так, кажу вам: того бійтеся!
6 Чи не п’ять горобців продають за два асарії [1]? І жодний з них не забутий перед Богом.
7 Адже навіть волосся на вашій голові все полічене. Не бійтеся: ви кращі за багатьох горобців.
8 Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський визнає перед Божими ангелами,
9 а хто відрікся від Мене перед людьми, від того Він відречеться перед Божими ангелами.
10 Кожному, хто скаже слово проти Людського Сина, проститься, а тому, хто зневажить Святого Духа, не проститься.
11 Коли приведуть вас до синагог, до правителів, до влади, — не журіться, що або як треба відповідати, чи що сказати,
12 бо Святий Дух саме в ту мить навчить вас, що треба сказати.
13 Озвався до Нього хтось із натовпу: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною!
14 Та Він відповів йому: Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами?
15 І промовив ще до них: Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини!
16 І Він розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка рясно вродила нива.
17 Тож думав він, говорячи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю?
18 І сказав: Зроблю так: розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все [моє] збіжжя та моє добро
19 і скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися…
20 А Бог до нього промовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе! А те, що ти приготував, кому воно буде?
21 Так буває з тим, хто збирає для себе, але не багатіє для Бога.
22 Своїм же учням Він додав: Тому кажу вам: не журіться про душу, що будете їсти, ні про тіло, у що одягнетеся.
23 Бо душа є більша від їжі, а тіло — від одягу.
24 Дивіться на ворон, які не сіють, не жнуть, не мають ні комори, ні клуні, а Бог годує їх. Наскільки ж більше за птахів ви варті!
25 Хто з вас, журячись, зможе додати до свого росту хоч [один] лікоть [2]?
26 Якщо ви навіть такого найменшого не можете, то чому про інше журитеся?
27 Дивіться на лілії, як вони ростуть: не прядуть і не тчуть. Але скажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.
28 І якщо траву, яка нині на полі, а завтра вкидають до печі, Бог отак одягає, то наскільки більше одягне вас, маловіри?
29 І не шукайте, що будете їсти й пити, і не журіться.
30 Цього всього прагнуть народи світу; ваш же Отець знає, що цього і ви потребуєте.
31 Але шукайте Царства Його, а це все вам додасться.
32 Не бійся, мале стадо, бо вподобав ваш Отець дати вам Царство.
33 Продайте ваші маєтки, роздайте милостиню, зробіть собі гаманці, які не старіють, — невичерпний скарб на небесах, де злодій не підкрадається, де міль не точить,
34 адже де є скарб ваш, там буде й ваше серце.
35 Хай будуть підперезані ваші стегна і хай горять ваші світильники.
36 Тож будьте подібні до людей, які очікують свого пана, коли той повернеться з весілля; як прийде він і постукає, то відразу ж відчинять йому.
37 Блаженні ті раби, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі; запевняю вас, що підпережеться, посадить їх і, підійшовши, буде служити їм.
38 І якщо прийде і в другу, і в третю сторожу [3] , і знайде їх так само, то блаженні вони.
39 Знайте, що якби господар знав, о котрій годині підкрадеться злодій, то [пильнував би і] не дав би вдертися до своєї хати.
40 Тож і ви будьте готові, бо саме тієї години, у котру не сподіваєтеся, прийде Син Людський!
41 Озвався Петро: Господи, чи цю притчу розповідаєш лише нам, чи всім?
42 А Господь сказав: Хто є вірним, мудрим управителем, якого пан поставив над своєю челяддю, щоби давав своєчасно мірку пшениці?
43 Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що чинить так.
44 Правду кажу вам, що такого над усім своїм володінням він поставить.
45 Якщо ж скаже раб той собі в серці: Затримується мій пан прийти! — і почне бити слуг та служниць, їсти, пити й упиватися,
46 то прийде пан того раба в день, в який не сподівається, і в годину, котрої не знає, і розітне його навпіл, і визначить йому долю разом з невірними.
47 Той же раб, який знав волю свого пана, але не приготувався і не вчинив згідно з його волею, буде тяжко битий;
48 той же, який не знав, але зробив щось гідне покарання, буде мало битий. У кожного, кому дано багато, від того будуть і багато вимагати; і кому багато довірено, від того і вимагатимуть більше.
49 Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же Я прагну, щоб він уже розгорівся!
50 Я маю хреститися хрещенням; і як важко Мені, поки звершиться!
51 Чи думаєте, що Я прийшов мир принести на землю? Ні, кажу вам, — поділ!
52 Бо відтепер будуть п’ятеро в одному домі поділені: троє проти двох і двоє проти трьох.
53 Розділиться батько із сином і син з батьком; мати — з дочкою, а дочка — з матір’ю; свекруха — зі своєю невісткою, а невістка — зі [своєю] свекрухою.
54 Говорив Він і до натовпу: Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, одразу кажете, що насувається дощ, — і стається так.
55 А коли вітер південний віє, кажете, що буде спека, — і збувається.
56 Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати, чому ж ви не вмієте розпізнати часу цього?
57 Чому самі від себе не судите, що є справедливе?
58 Коли ти йдеш зі своїм обвинувачем до правителя, то доклади в дорозі зусиль звільнитися від нього, щоби часом він не притягнув тебе до судді, а суддя не видав тебе судовому виконавцеві, а виконавець не вкинув тебе до в’язниці.
59 Кажу тобі, що не вийдеш звідти, доки не віддаси останньої лепти [4].