В светлом взоре царя — жизнь, и благоволение его — как облако с поздним дождём.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
В ясному обличчі царя — життя; і його ласка, немов дощ весняний.
В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
Син царя — у світлі життя, і ті, хто в його прихильності, — наче хмара пізнього дощу.