А тот, хотя бы прожил две тысячи лет и не наслаждался добром, не всё ли пойдёт в одно место?
А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?
Хоч би прожив той дві тисячі років, та щастя не зазнав, — хіба ж не всі в одне простують місце?
А той, хоч би прожив дві тисячі років, не веселившись добром своїм, — хиба ж не все пійде в однакове місце?
І якщо він пожив до повороту тисячі років, і не знав праведності, то хіба не все йде до одного місця?