Говоря «новый», показал ветхость первого; а ветшающее и стареющее близко к уничтожению.
Коли ж каже „Нови́й Заповіт“, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління.
А коли каже «новий», то об'являє перший старим. А що передавнене й застаріле — те близько заникнення.
А що глаголе: "новий", то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.
Коли йде мова про «новий», то тим самим перший Він визнав «старим», а те, що стає давнім і старіє, близьке до зотління.
Називаючи новою цю Угоду, Бог визнавав, що попередня — застаріла, а все, що стає застарілим і непридатним, скоро зникне.