1 Одного дня Петро та Іоан йшли до Храму у третю годину дня. То був час молитви.
2 А тут якісь люди несли чоловіка, каліку від народження. Його щодня садили біля Храмових воріт, що називалися Красною Брамою, щоб він міг просити милостині в тих, хто йшов до Храму.
3 Коли жебрак побачив, що Петро й Іоан входять до Храму, він попросив у них грошей.
4 Апостоли поглянули на нього й Петро сказав: «Подивися на нас!»
5 Він подивився на них, сподіваючись щось від них одержати.
6 Але Петро промовив: «Я не маю ні срібла, ні золота, але я дам тобі те, що маю: Ім’ям Ісуса Христа з Назарета, встань і йди!»
7 Тоді Петро взяв каліку за праву руку та підняв його. І негайно ноги й ступні того чоловіка зміцніли.
8 Жебрак стрибком став на ноги й почав ходити. Він рушив із ними до Храму, походжав і підстрибував, славлячи Бога.
9 Всі люди бачили, як він ходить і як славить Бога.
10 Вони впізнали в ньому того жебрака, який завжди сидів і просив милостині біля Красної Брами Храму. І всі були здивовані з того, що сталося з цим чоловіком.
11 Через те, що жебрак тримався за Петра й Іоана, всі люди, здивовані, збіглися до них. Вони знаходилися в місці Храму, що називалося Соломонів ґанок.
12 Побачивши таке, Петро запитав людей: «Брати ізраїльські, чому ви так здивовані цим? Чому ви дивитеся на нас так, ніби ми своєю владою або своїм благочестям зробили так, що цей чоловік ходить?
13 Ні, адже це Господь так зробив! Він є Богом Авраама, Ісаака і Якова; Богом наших предків, Який прославив Слугу Свого Ісуса. А ви віддали Його на смерть, відцуралися Його перед Пилатом, коли той вирішив відпустити Ісуса.
14 Ви відмовилися від Святого й Праведного, а натомість попросили, щоб вам відпустили вбивцю.[9]
15 Ви вбили Того, Хто веде людей до життя, але Бог воскресив Його з мертвих, і ми — свідки цього.
16 Це ж Ісусове ім’я дало силу чоловікові, якого ви бачите і знаєте, бо ми віримо в Ісусове ім’я. Так, саме віра, що приходить через Ісуса, повністю зцілила цього чоловіка, і сталося це на ваших очах.
17 Зараз, браття, я знаю, що ви вчинили так, бо самі не знали, що ви робите, так само, як і вожді ваші.
18 То Бог зробив це, аби збулося те, що Він провіщав устами всіх пророків: Його Христос мусить прийняти страждання і смерть.
19 Отже, покайтеся. Поверніться до Бога, і гріхи ваші будуть стерті.
20 Тоді Господь дасть вам духовний спочинок, і пошле Ісуса, Якого Він уже обрав для вас бути Христом вашим.
21 Але Ісус мусить лишатися на Небесах аж до того часу, коли Бог відновить порядок речей у світі. Про це Він говорив із давніх-давен устами Своїх святих пророків.
22 Адже Мойсей сказав: „Господь ваш Бог дасть вам Пророка, такого як я, з ваших власних людей. Ви мусите слухатися всього, що Він казатиме.
23 А хто не слухатиметься Його, викорінений буде з народу”.
24 Так, усі пророки, починаючи від Самуїла, і всі, хто прийшли після нього, говорили саме про ці дні.
25 Ви — діти пророків і Заповіту, даного Богом предкам вашим. Ось що Бог сказав Авраамові: „Через твоїх нащадків усім народам на землі прийде благословіння”».
26 І коли Бог воскресив Свого Слугу Ісуса, — продовжував Петро, — Він послав Його спершу до вас, щоб благословити вас, повертаючи з ваших лихих шляхів».