1 Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що принесе той, який надходить.
2 Нехай хвалить тебе ближній, а не твої уста, — хтось інший, а не власні губи.
3 Камінь важкий, і пісок важко носити, та гнів нерозумного тяжчий від них обох.
4 Гнів нещадний, лютість їдка, але проти ревнощів ніхто не встоїть!
5 Кращі відкриті докори, ніж прихована любов.
6 Більше довіри варті рани, завдані другом, ніж умисні поцілунки ворога.
7 Сита душа нехтує стільниковим медом, а для голодної душі й гірке здається солодким.
8 Наче пташка, яка вилетіла з власного гнізда, так і людина, — вона віддає себе в рабство, якщо перебуває далеко від рідної місцевості.
9 Миром, вином і пахощами втішається серце, а душа розривається від нещастя.
10 Не залишай друга свого чи друга батькового, а до хати брата твого не ввійди невчасно. Краще близький друг, ніж брат, який далеко проживає.
11 Сину, будь мудрий, щоб раділо серце моє; відкинь від себе зневажливі слова.
12 Кмітливий ховається від зла, яке насувається, а немудрі, коли воно надходить, несуть втрату.
13 Забери його плащ, бо несамовитий, який нищить чуже, вже пройшов.
14 Коли хтось із самого ранку гучним голосом вихваляє свого друга, можуть подумати, що він нічим не відрізняється від того, хто проклинає.
15 Постійне капання в непогожий день виганяє людину з її хати; так само проганяє з власного дому і сварлива жінка.
16 Північний вітер пронизливий, та назву він має привітну.
17 Залізо вигострюють залізом, а людина обточує вигляд друга.
18 Хто садить смоківницю, їстиме її плоди; хто дбає про свого пана, той буде в пошані.
19 Як обличчя не подібне на обличчя, так само й серця людей.
20 Ад і знищення — ненаситні; так само ненаситні очі людей. 20a Огида перед Господом — очі тих, які дивляться звисока, котрі невиховані й мають нестримний язик.
21 Плавлення — засіб для перевірки срібла і золота, а людина випробовується устами тих, хто її хвалить. 21a Серце беззаконного шукає зла, серце праведного шукає знання.
22 Якщо нерозумного ти піддаватимеш ганебному покаранню на зборах, то глупоти від нього не забереш.
23 Досконало знатимеш тварини твого стада, — твоє серце буде з твоїми отарами.
24 Адже не вічні влада і сила людини, — їх не передають з роду в рід.
25 Подбай про трави на рівнині, — скоси траву, згромадь сіно на горах,
26 щоб ти мав овець для одягу. Слідкуй за рівниною, щоб у тебе були барани.
27 Сину, маєш від мене надійні поради для твого життя і для життя твоїх слуг.