1 Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого. [1]
2 Як написано в пророка Ісаї: Ось, Я посилаю Мого ангела перед обличчя Твоє, який приготує дорогу Твою [перед Тобою].
3 Голос того, хто кличе в пустелі: Приготуйте дорогу Господню, вирівняйте стежки Його!
4 З’явився Іван Хреститель, хрестячи в пустелі та проповідуючи хрещення для покаяння, для прощення гріхів.
5 І приходили до нього з усієї Юдейської землі та всі мешканці Єрусалима, і, визнаючи свої гріхи, були хрещені ним у річці Йордані.
6 Іван був одягнений в одяг з верблюжої шерсті, мав шкіряний пояс на стегнах своїх і їв сарану та дикий мед.
7 І він проповідував, кажучи: Слідом за мною йде сильніший за мене, Якому я не достойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його взуття.
8 Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим!
9 Сталося, що тими днями прийшов Ісус із Назарета галилейського і був хрещений Іваном у Йордані.
10 І тут же, виходячи з води, Він побачив, що розкрилися небеса і що Дух, як голуб, сходив на Нього;
11 і голос пролунав з неба: Ти — Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав!
12 І відразу Дух веде Його в пустелю.
13 І був Він у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною; і перебував серед звірів, і ангели служили Йому.
14 А після того, як був виданий Іван, Ісус прийшов до Галилеї і проповідував Радісну Звістку [Царства Божого].
15 Він казав: Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Євангеліє!
16 А коли проходив біля Галилейського моря, то побачив Симона й Андрія, Симонового брата, які закидали невід у море, оскільки були рибалками.
17 Тож сказав їм Ісус: Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей.
18 І негайно, покинувши сіті, вони пішли за Ним.
19 А пройшовши дещо далі, Він побачив Якова Зеведеєвого та його брата Івана, які були в човні та лагодили сіті,
20 і відразу покликав їх. Залишивши свого батька Зеведея в човні з наймитами, вони пішли за Ним.
21 І прийшли вони в Капернаум, і тут же в суботу, увійшовши в синагогу, Він почав навчати.
22 І дивувалися з Його вчення, тому що Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як книжники.
23 І якраз був у їхній синагозі біснуватий чоловік, і він закричав,
24 запитуючи: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов вигубити нас? Знаю, хто Ти є — Святий Божий!
25 А Ісус погрозив йому, промовивши: Замовкни і вийди з нього!
26 Тоді затряс ним нечистий дух і, закричавши гучним голосом, вийшов з нього.
27 І жахнулися всі, так що запитували одне одного, говорячи: Що це? Нове вчення з владою! Навіть нечистим духам наказує, і вони слухають Його!
28 І враз розійшлася чутка про Нього всюди, по всій Галилейській околиці.
29 Незабаром, залишивши синагогу, Він з Яковом та Іваном прийшов до дому Симона й Андрія.
30 А Симонова теща лежала в гарячці; тож Йому негайно сказали про неї.
31 Він підійшов і, взявши за руку, підвів її — і гарячка залишила її, і вона почала прислуговувати їм.
32 А як звечоріло, коли вже зайшло сонце, поприносили до Нього всіх хворих і біснуватих.
33 І все місто зібралося перед дверима.
34 Тож Він оздоровив багатьох хворих на різні недуги, і вигнав численних бісів, але бісам не давав говорити, бо знали Його, [що Він — Христос].
35 А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пустинне місце й там молився.
36 І поспішили за Ним Симон і ті, хто з ним,
37 і знайшли Його, та й кажуть Йому: Усі Тебе шукають!
38 А Він відповів їм: Ходімо в інші місця, до сусідніх сіл [та міст], щоб і там проповідувати, адже на те Я і прийшов.
39 І Він пішов, проповідуючи в їхніх синагогах по всій Галилеї та виганяючи бісів.
40 І приходить до Нього прокажений, благає Його і, упавши на коліна, каже Йому: Якщо хочеш, Ти можеш очистити мене!
41 Змилосердившись, Він простягнув руку, доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, — стань чистим!
42 І вмить зійшла з нього проказа, і він очистився.
43 Суворо попередивши, відразу відіслав його,
44 наказавши: Дивись же, нікому нічого не кажи, але піди й покажися священикові та принеси за своє очищення те, що велів Мойсей, — їм на свідчення!
45 А той, вийшовши, почав багато розповідати й розголошувати про ту справу, тож більше не міг Він відкрито ввійти в місто, але перебував поза містом, у безлюдних місцях, та до Нього приходили звідусіль.