1 Після цього [Павло], залишивши Афіни, прибув до Коринта.
2 Він знайшов одного юдея на ім’я Акила, родом з Понту, який недавно прибув з Італії, та Прискилу, його дружину, — бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим, — і прийшов до них.
3 Оскільки вони були того самого ремесла, то залишився в них і працював; їхнім ремеслом було виготовляти намети.
4 Щосуботи він проводив бесіди в синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
5 А коли прибули з Македонії Сила й Тимофій, Павло, захоплений Словом, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
6 Та оскільки вони чинили опір і хулили, то він обтрусив свій одяг і промовив до них: Кров ваша — на вашу голову. Я чистий. Відтепер піду до язичників!
7 І, пішовши звідти, прибув у дім одного мужа на ім’я Тит Юст, який шанував Бога; його дім був поблизу синагоги.
8 А Крисп, старший синагоги, повірив у Господа з усім своїм домом; і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.
9 У видінні вночі Господь сказав Павлові: Не бійся, але говори і не мовчи,
10 бо Я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоби заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей!
11 І він залишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого Слова.
12 А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї одностайно накинулися на Павла і привели його на суд,
13 кажучи: Він підбурює людей не за Законом шанувати Бога!
14 Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав юдеям: О юдеї! Якби справді був якийсь злочин або велика кривда, то я підтримав би вас у цій справі.
15 Але коли суперечка йде про принципи, про імена та про ваш Закон, розглядайте самі, [бо] в цьому я не бажаю бути суддею!
16 І вигнав їх із суду.
17 Тоді всі [греки] схопили Состена, старшого синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.
18 А Павло, пробувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.
19 Причалив у Ефесі й залишив їх там, а сам, увійшовши до синагоги, розмовляв з юдеями.
20 Як просили вони залишитися [в них] на довший час, то він не погодився,
21 а попрощався і сказав: [Мені неодмінно потрібно провести свято, яке наступає, в Єрусалимі]; я знову повернуся до вас, як на те буде воля Божа! Та й відплив з Ефеса.
22 І, прибувши до Кесарії, зайшов та привітав Церкву і відбув до Антіохії.
23 Пробувши певний час, він вирушив далі, проходячи за порядком Галатійську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.
24 Один юдей на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний, який був сильний у Писанні, прибув до Ефеса.
25 Був він наставлений на Господню дорогу і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки хрещення Івана.
26 І він почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила й Прискила прийняли його та докладніше йому виклали про Божу дорогу.
27 А коли він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його і написали учням, щоби прийняли його. І як він прибув, то дуже допоміг тим, які повірили через благодать,
28 бо він завзято доказував юдеям їхню неправоту, прилюдно доводячи Писанням, що Ісус є Христос.