1 Коли сядеш їсти з вельможею, добре вважай на те, хто перед тобою,
2 і поклади собі ножа на горло, коли ти надто ласий.
3 На ласощі його не надься: то оманлива страва.
4 В багатство не силкуйся вбиватись; покинь думати про нього.
5 Подивишся на нього, а його вже немає, бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.
6 Не їж хліба із скнарою, на його ласощі не надься,
7 бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: “їж, пий!” — він тобі скаже, та його серце не з тобою.
8 Шматок, що з'їв, ти повернеш, і слова твої солодкі втратиш.
9 Не говори до вух дурному, бо він зневажить мудрість слів твоїх.
10 Не пересувай межі древньої, і не вдирайся в поля сирітські,
11 бо їх заступник сильний; він захистить їхнє діло супроти тебе.
12 Прихили твоє серце до навчання, і твої вуха до слів науки.
13 Не щади для хлопця картання: не умре бо, як битимеш його різкою.
14 Ти битимеш його різкою — і врятуєш його душу від Шеолу.
15 Мій сину! Як серце твоє мудре, то й моє серце теж буде радіти,
16 і моє нутро буде веселитись, коли уста твої казатимуть праві речі.
17 Нехай твоє серце грішникам не заздрить, але будь у Господнім страсі повсякденно,
18 бо будучина існує напевне, і твоя надія не буде марна.
19 Слухай, сину мій, і будь мудрий, справляй серце твоє на путь (праву).
20 Не бувай з тими, що впиваються вином, ані між тими, що обжираються м'ясом,
21 бо п'яниці й ненажери зубожіють, а довге спання їх вбирає у лахи.
22 Слухай батька, що породив тебе; не зневажай матері, коли вона старенька.
23 Придбай правду й не продавай її, — мудрість, навчання й розум.
24 Праведного батько веселитиметься вельми, і хто мудрого породив, буде ним радіти.
25 Нехай радіють батько твій і мати; нехай веселиться та, що тебе породила.
26 Дай мені, сину, твоє серце, і твої очі нехай доріг моїх пильнують,
27 бо блудниця — то глибока яма, вузька криниця — чужинка.
28 Неначе харцизяка, вона засідає і між людьми зрадників множить.
29 У кого: “Ой” — у кого: “Ой, леле”? У кого сварка, у кого скарги? У кого рани без причини? У кого очі червоні?
30 У тих, що при вині засиджуються довго; у тих, що ходять смакувати вино пахуче.
31 Не приглядайся до вина, яке воно червоне, як гарно світиться у кубку, як лагідненько ллється.
32 Потім воно вкусить, як гадина, утне, немов зміюка.
33 Тобі ввижатимуться дивні речі, серце твоє буде дурниці говорити;
34 і будеш немов той, що дрімає серед моря, або як той, що вгорі лежить на щоглі.
35 “Били мене, та мене не боліло, товкли мене, та не знав я нічого. Коли ж я прокинусь? Я буду знов того шукати!”