1 Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2 Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3 На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4 В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5 Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6 Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7 Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" — припрошує він, а серце його не при тобі.
8 Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9 При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10 Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11 Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12 Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
13 Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
14 Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15 Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16 Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17 Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18 Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20 Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
21 Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22 Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23 Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24 Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25 Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26 Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27 Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
28 Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29 У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30 У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31 Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32 Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33 Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34 І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35 Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.