1 Надійшло до мене таке слово Господнє:
2 «Сину чоловічий! Вистав перед очі Єрусалимові всі її гидоти,
3 скажи: Так говорить Господь Бог до Єрусалиму: Рід твій та походження — з Ханаан-краю. Батько твій — аморій, мати — хеттитка.
4 При народинах твоїх, тоді як ти на світ з'явилась, ні пупця тобі не обрізано, ні водою тебе не обмито, щоб була чиста, ні сіллю не натерто, ані в пелюшки не повито.
5 Нічиє око тебе не пожалувало, щоб із милосердя до тебе хоч одне щось із цього тобі зробити. Ні, тебе викинуто в поле, гидуючи тобою, коли ти народилась.
6 І йшов я мимо тебе й побачив, як ти вовтузилась у власній крові, і сказав тобі: Живи у твоїй крові,
7 рости, немов трава в полі. Ти виросла, зробилась великою й дійшла до прекрасної вроди. Позаокруглювались у тебе груди та й волосся виросло густо, тільки була ти гола, невкрита.
8 Я переходив попри тебе й уздрів, і ось видно було, що прийшла твоя пора любови. І я накинув полу одежі моєї на тебе й прикрив твою голизну. Я присягнув тобі; увійшов у союз з тобою, — слово Господа Бога, — і ти стала моєю.
9 Я викупав тебе в воді, обмив із тебе кров і намастив тебе олією.
10 Я одягнув тебе в гаптовану одежу, обув тебе в сап'янці, підперезав тебе вісоном і вкрив тебе шовком.
11 Я прикрасив тебе оздобами, надів тобі на руки обручки, а на шию намисто.
12 Я дав тобі каблучку до носа, і кульчики до вух і пишний вінець тобі на голову.
13 Ти розкошувала в золоті й у сріблі, одіж твоя була — вісон, шовк і гаптована тканина. Питльованою мукою, медом і олією ти годувалась. Прекрасною ти стала, хоч би й у цариці.
14 І слава твоя пронеслась проміж народами з-за твоєї вроди, бо вона (врода) була досконала величчю, яку я поклав на тебе, — слово Господа Бога.
15 Ти ж, покладаючись на твою вроду й послуговуючись твоєю славою, запопалася блудувати, і щедро блудувала з кожним перехожим.
16 Ти вживала твою одежу, щоб робити з неї собі узвишшя барвисті, та й на них блудувала.
17 Ти взяла прикраси твої з мого золота й мого срібла, що я був дав тобі, і наробила собі з них чоловічих подоб, щоб блудувати з ними.
18 Ти взяла твою гаптовану одежу й нею їх покрила; мою олію й мій ладан ти перед ними поклала.
19 Та й хліб мій, що я був дав тобі, питльовану муку, олію й мед, якими я годував тебе, усе те ти поклала перед ними, на приємний запах їм, — слово Господа Бога.
20 Ти взяла твоїх синів і твоїх дочок, що мені була породила, і принесла їх їм у жертву, щоб вони їх споживали. Чи ж то не досить тобі було блудування твого?
21 Ти різала моїх дітей, ти віддавала їх їм, проводивши їх через вогонь, на честь їм.
22 І при всіх твоїх гидотах та блудодійствах ти й не згадала про час твоїх молодощів, як була гола й невкрита, вовтузилась у власній крові.
23 А після всіх твоїх злочинів — о горе, горе тобі! — слово Господа Бога, —
24 ти спорудила собі кубло, зробила собі узвишшя на всякому майдані.
25 На кожному роздоріжжі споруджувала собі узвишшя, сквернила твою вроду й розставляла ноги для кожного перехожого, помножуючи твої блудійства.
26 Ти блудувала з єгиптянами, сусідами твоїми, кремезними тілом; ти множила твої блудодійства, щоб довести мене до гніву.
27 І ось простяг я мою руку і зменшив твої посілості, й видав тебе на потіху твоїх ненависниць, дочок філістимлянських, що й самі червоніли від твоєї розпусної поведінки.
28 Ти блудувала з синами Ашшура, та й того не було тобі досить. Блудувала, та не насичувалась.
29 Ти помножила твої блудодійства з крамарським краєм, із Халдеєю, та й тим не наситилась.
30 Яке ж мало бути втомлене твоє серце, — слово Господа Бога, — як ти все те коїла, вчинки сороміцької блудниці!
31 Як ти споруджувала собі кубло на кожному роздоріжжі й робила собі узвишшя на кожному майдані. Однак, ти не була звичайною блудницею, — бо ти нехтувала їхньою платнею,
32 лише жінкою-перелюбкою, що замість свого мужа — чужих приймала.
33 Блудницям дають дарунки; ти ж сама давала гостинці твоїм полюбовникам, і підкуповувала їх, аби звідусіль приходили до тебе на твої блудодійства.
34 Із тобою, у твоїй розпусті, навпаки було, ніж як то діється з іншими жінками; бо за тобою не бігали, як за блудницею, лише ти сама платила, тобі ж плати не давали. Отака розбещена ти була!
35 Тому, блуднице, послухай слова Господнього.
36 Так говорить Господь Бог: За те, що ти оголювала свій сором і тілом світила розпусно до твоїх полюбників та до твоїх гидких бовванів, за те, що ти їм віддавала кров дітей твоїх,
37 за все те я позбираю любовників твоїх, що тобі були довподоби, усіх тих, з якими ти любилася, разом із тими, що їх ти ненавиділа; я їх зберу звідусіль проти тебе, і оголю тебе перед ними, і вони побачуть твій сором.
38 Я судитиму тебе судом, що на жінок чужоложниць і кроворозливниць, і приведу на тебе гнів мій і мої ревнощі.
39 Я видам тебе їм у руки, і вони знесуть твоє кубло і зруйнують твої узвишшя, зірвуть із тебе одіж, відберуть твої прикраси та й покинуть тебе голою та невкритою.
40 Потім нашлють на тебе юрбу, поб'ють тебе камінням і порубають своїми мечами.
41 Вони спалять вогнем твої будови і зроблять над тобою суд на очах багатьох жінок. Я покладу край твоєму блудуванню, і ти не платитимеш за розпусту вже більше.
42 Зжену на тобі моє обурення, і відступляться від тебе мої ревнощі, і вгамуюсь, і не гніватимусь більше.
43 За те, що ти не спогадала про дні твоїх молодощів, дратувала мене всіма тими вчинками, я оберну твої вчинки на твою ж голову, — слово Господа Бога. Хіба ти не чинила блудодійства на додаток до всіх твоїх мерзот?
44 Ось кожен, хто приповідками говорить, скаже про тебе: Яка мати, така й доня.
45 Ти, дочка, вдалась у твою матір, що покинула свого чоловіка й своїх дітей. Ти — сестра твоїх сестер, що покинули своїх чоловіків і своїх дітей. Мати ваша — хеттитка, батько ваш — аморій.
46 Старша сестра твоя — це Самарія з дочками своїми, що живе ліворуч від тебе, а менша сестра твоя, — що живе праворуч від тебе — це Содом із своїми дочками.
47 Ти не тільки їхніми дорогами ходила та їхні гидоти витворяла, — ти зіпсувалась гірш від них усіма вчинками твоїми.
48 Клянусь, як от живу я — слово Господа Бога: Твоя сестра Содом із дочками не чинила такого, як ти з твоїми дочками чинила.
49 Ось який був злочин Содому, сестри твоєї: гординя, ненажерливість, безжурне ледарство. Такі були її злочини та її дочок. Бідному й злиденному вони не помагали.
50 Вони залишилися й заходилися чинити мерзоти супроти мене, а я, побачивши те, їх відкинув.
51 Самарія не нагрішила й половини того, що ти нагрішила. Ти намножила більше гидот, ніж вони, і ти виправдала твою сестру всіма мерзотами, що їх ти натворила.
52 Неси ж і ти твій сором, ти, що заступалася за твоїх сестер. Твоїми гріхами, від яких ти змерзенніла більше від них, ти їх виправдала. Стидайся ж і ти й неси твій сором, бо ти виправдала твоїх сестер!
53 Я відновлю їх! Я відновлю Содом із дочками. Я відновлю Самарію з її дочками, я відновлю тебе посеред них,
54 щоб ти несла твій сором і стидалась усього того, що коїла, коли їх потішила.
55 Сестра твоя Содом з дочками своїми повернуться до попереднього свого стану, і Самарія з дочками своїми повернеться до попереднього свого стану, і ти з дочками твоїми повернетесь до попереднього вашого стану.
56 Чи ж не була сестра твоя Содом у тебе на устах поговіркою за часу гордощів твоїх,
57 ще перед тим, як об'явилась ганьба твоя? Так як ти тепер стала предметом погорди в дочок сирійських та всіх, що навколо них, та в дочок філістимлянських, що тебе з усіх боків зневажають!
58 Злочин твій і твої гидоти — ти понесеш їх, — слово Господнє.
59 Так бо говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як ти чинила, зневаживши присягу й порвавши союз зо мною.
60 Та я спогадаю про союз мій із тобою за днів молодощів твоїх і встановлю з тобою союз віковічний.
61 Ти спогадаєш про твою поведінку й засоромишся, коли я візьму твоїх сестер, старших і менших від тебе, і дам їх тобі за дочок, — та не з моєї умови з тобою.
62 Я встановлю з тобою мій союз, і ти взнаєш, що я, — Господь,
63 щоб ти згадала й засоромилась, і не посміла більш зо стиду й уст відкрити, як я прощу тобі все, що ти коїла», — слово Господа Бога.