1 1-2 Через те ми мусимо уважніше прислуховуватися до того, чого нас навчають, щоб не збитися з путі праведного. Слово Боже, що було сказане Ангелами, підтвердилося, а непокора завжди приводила до належного покарання.
3 То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа.
4 За волею Своєю Бог також додав Свої докази про нього через Духа Святого — знамення, дива й різноманітні чудеса.
5 Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо.
6 Є у Святому Писанні такі слова: «Чому рід людський для Тебе такий важливий, чому піклуєшся про нього Ти? Ким є цей син людський,[6] котрий в помислах Твоїх?
7 На деякий час зробив його Ти нижчим, ніж Ангели. Його Ти наділив і Славою, і честю.
8 Ти все поклав Йому до ніг[7]». Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому.
9 Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного Славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.
10 Усе в світі існує від Бога й через Бога. І Славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.
11 Цей Обранець дав людям святість. І всі, хто здобув святість, одержали її від Божого Обранця, та стали однією родиною. Через те й не соромиться Ісус назвати їх своїми братами і сестрами.
12 Він каже: «Господи, Я розповім про Тебе Своїм братам і сестрам. Я вознесу хвалу Тобі перед Твоїм народом».
13 І ще Він каже: «Вірою Своєю звернусь Я до Бога». І ще таке: «Ось Я, і зі Мною діти, яких Бог доручив Мені».
14 Ці діти — то люди, які існують у плоті й крові. Через те Ісус і розділив їхню долю, і сам пізнав життя у плоті й крові. Він зробив це для того, щоб смертю Своєю подолати того, хто володіє владою смерті — диявола.
15 Так Ісус зміг принести звільнення тим, хто все життя терпів рабство через страх смерті.
16 Бо ж очевидно, що не Ангели то були, кому Він допомагав. Ні, то Авраамові діти.
17 Тому й Він мусив у всьому бути такими як ми, брати і сестри Його, щоб стати милосердним і сповненим віри Первосвящеником на службі Божій, щоб спокутувати гріхи людські.
18 Оскільки Сам Він здолав спокуси й зазнав страждань, то й іншим, хто зараз бореться зі спокусами, Він може допомогти.