1 Сину! Якщо, прийнявши слова моєї заповіді, ти збережеш їх у собі,
2 а твоє вухо прислухатиметься до мудрості, якщо прихилиш серце своє, аби розуміти, прихилиш його, аби повчати свого сина,
3 якщо закличеш мудрість і звернеш свій голос до розуму, — шукатимеш знання гучним голосом,
4 якщо шукатимеш її як срібло, і дошукуватимешся її, неначе скарб,
5 тоді збагнеш, що таке Господній страх, і знайдеш пізнання Бога.
6 Адже Господь дає мудрість, і від обличчя Його — знання та розуміння.
7 І Він, як скарб, береже спасіння для праведних, охороняє їхню ходу,
8 щоби боронити дороги правди, захищати шляхи тих, хто вшановує Його.
9 Тоді ти збагнеш, що таке правда і суд, і випрямиш усе, що обертається навкруги добра.
10 Коли навідається мудрість до твого розуму, і знання стане приємним для твоєї душі,
11 тоді добра рада оберігатиме тебе, а освячений розум захищатиме тебе,
12 аби врятувати тебе від дороги зла та від людини неправдомовної.
13 О, ви, котрі звертаєте з доріг праведності, щоб іти дорогами темряви,
14 які радієте злом і захоплюєтеся спотвореним і ганебним,
15 стежки яких покручені, а їхні колеса погнуті!
16 Це — аби віддалити тебе від дороги праведності, відчужити від правдивого знання!
17 Сину! Хай тобою не опанує погана порада, яка відійшла від науки молодості, яка забула Божий завіт.
18 Вона поставила свій дім поряд зі смертю, а із синами землі — свої осі, поряд з адом.
19 Усі, хто ходить за нею, не повернуться, — вони не підуть стежкою праведності й не осягнуть років життя.
20 Коли б ходили добрими стежками, то знайшли б вимощені алеї правди.
21 Добрі будуть жителями землі, невинні залишаться на ній, бо щирі мешкатимуть на землі, і праведні залишаться на ній.
22 Дороги ж безбожних зникнуть із землі, беззаконні будуть вигнані з неї.