1 Увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон.
2 І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —
3 прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.
4 Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.
5 Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!
6 І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.
7 А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!
8 Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!
9 А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;
10 Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!
11 Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
12 Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
13 Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін [1] і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!
14 Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!
15 І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
16 Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
17 І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
18 Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.
19 Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.
20 І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.
21 Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!
22 Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
23 Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?
24 А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!
25 І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!
26 Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].
27 А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!
28 Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
29 І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,
30 кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
31 Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.
32 Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.
33 Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?
34 Вони ж відказали, що Господь потребує його.
35 Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
36 А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.
37 Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,
38 вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
39 Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!
40 У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
41 А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
42 кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.
43 Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,
44 поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!
45 Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],
46 кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!
47 І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,
48 але не знаходили, як це зробити, оскільки всі люди, слухаючи, не відходили від Нього.