1 Адже цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів Авраама, коли той повертався з бою із царями, і благословив його.
2 Авраам же виділив йому десятину з усього; він, ім’я якого насамперед означає «цар праведності», потім вже «цар Салимський», тобто «цар миру», —
3 без батька, без матері, без родоводу, не має ані початку днів, ані кінця життя; він — подібний до Божого Сина — назавжди залишається священиком.
4 Бачите, який великий той, кому патріарх Авраам дав десятину з найкращої здобичі!
5 Ті з синів Левія, які одержують священство, мають заповідь за Законом: брати десятину від людей, тобто від своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.
6 А той, хто не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама і поблагословив того, котрий мав обітниці.
7 Без жодного заперечення: менше благословляється більшим.
8 Отже, тут десятини одержують смертні люди, а там — Той, про кого засвідчено, що Він живий.
9 Тож, так би мовити, і Левій, який бере десятини, дав через Авраама десятину,
10 оскільки він ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.
11 Отже, якби досконалість була через левітське священство, адже через нього народ одержав Закон, то чому мав з’явитися ще інший Священик за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?
12 Це тому, що зі зміною священства потрібно, щоби змінився і Закон.
13 Адже Той, про Кого йде мова, належав до іншого племені, з якого ніхто не мав участі в жертовнику.
14 Бо ж відомо, що наш Господь походив від Юди, а про це плем’я Мойсей нічого не говорив щодо священства.
15 Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з’являється інший Священик,
16 Який став таким не за Законом тілесної заповіді, а за силою незнищенного життя.
17 Тому що є свідчення: Ти — Священик навіки за чином Мелхиседека.
18 Отже, попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність,
19 бо Закон нічого не вдосконалив, тож нововведене — краща надія, якою ми наближаємося до Бога.
20 І оскільки це не без клятви, бо ті стали священиками без клятви, —
21 Цей же — з клятвою Того, Хто до Нього каже: Поклявся Господь і не розкається, що Ти — Священик навіки [за чином Мелхиседека], —
22 то настільки й Ісус став запорукою кращого Завіту.
23 Крім того, тих священиків було багато, оскільки смерть не давала залишатися їм,
24 а Цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.
25 Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них.
26 Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо.
27 Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жертви, — спочатку за Свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши Самого Себе.
28 Адже Закон велів наставляти первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятви, що після Закону, настановило навіки досконалого Сина.