доколе стрела не пронзит печени его; как птичка кидается в силки и не знает, что они — на погибель её.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
покіль стріла його печінки не прошиє, немов та пташка, що сама летить у сітку, не знаючи, що йдеться про її погибель.
Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
як олень, поранений стрілою в печінку; він поспішає в сильце, наче пташка, — не знаючи, що триває змагання за його душу.