1 Оскільки кожний первосвященик, який вибирається з-поміж людей, настановляється для людей у Божих справах, аби приносити дари та жертви за гріхи,
2 щоб міг співчувати необізнаним і тим, які заблукали, адже й сам оточений неміччю, —
3 і тому він повинен як за людей, так і за себе приносити жертви за гріхи.
4 Та ніхто сам по собі не приймає честі, а тільки тоді, коли покликаний Богом, — як Аарон.
5 Так і Христос не Сам Себе прославив, аби стати Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: Ти — Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.
6 І в іншому місці говорить: Ти — Священик навіки, за чином Мелхиседека.
7 Він, перебуваючи у Своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, Хто може спасти Його від смерті, і був вислуханий за благочестя;
8 хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав.
9 Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний, —
10 і Бог назвав Його Первосвящеником за чином Мелхиседека.
11 Про це нам слід було би багато що сказати, та нелегке воно, щоб висловити, оскільки ви стали нездатними слухати.
12 Адже ви, з огляду на вік, мали би бути вчителями, однак знову потребуєте, щоби хтось вас навчав початкових принципів слів Божих, — потребуєте молока, а не твердої їжі.
13 Адже кожний, хто вживає молоко, ще недосвідчений у слові праведності, оскільки є немовлям.
14 А тверда їжа — для дорослих, які мають вироблені звичкою почуття розрізняти добро і зло.